Монумент Йонаґуні: рукотворне місто чи гра природи

Йонаґуні лежить приблизно за 100 км на схід від Тайваню. Острів вважається найзахіднішим населеним островом Японії (за даними сторінки монумента у Wikipedia). Біля його південного берега, на дні моря, лежать кам'яні тераси з рівними уступами. Суперечка про те, хто їх створив, триває з 1986 року й досі не закрита.

Навесні того року дайвер Кіхатіро Аратаке шукав у цих водах акул-молотів і помітив масив правильної форми (історія знахідки). Аратаке був директором туристичної асоціації Йонаґуні, тому швидко зібрав навколо знахідки науковців. Підводні руїни охрестили японською Атлантидою.

Однозначної відповіді в науки немає. Ані Агентство у справах культури Японії, ані влада префектури Окінава не визнали об'єкт пам'яткою (офіційний статус).

Реклама: у тексті є партнерські посилання, за ними ми отримуємо комісію, ціна для вас не змінюється.

Головне про монумент Йонаґуні

💡 Коротко:

• Монумент лежить біля південного берега острова на глибині до 26 м (глибина монумента).
• Основа складена з пісковику й алевроліту групи Яеяма віком близько 20 млн років (опис породи).
• Глибину, геологію та історію знахідки ми перевірили 09/2026 за зведенням про монумент.

Кам'яні об'єкти займають велику ділянку майже навколо південного берега. Центральну частину й називають монументом: від дна вона піднімається ступенями до плоскої платформи. Схожі уступи є й на самому березі, тому геологи роками сперечаються про природу цих форм. Якщо ви дивитеся на них згори, форма читається як лестниця.

Як знайшли підводні тераси

Аратаке пірнав біля мису Аракавабана на південному краю острова. Узимку сюди приходять зграї акул-молотів, і за ними тягнуться дайвери з усієї Японії (дайв-гід). 1986 року Аратаке шукав зручну точку для спостереження за акулами, а знайшов кам'яний масив із чіткими гранями (та сама знахідка).

Невдовзі до об'єкта приїхала група науковців на чолі з Масаакі Кімурою з Університету Рюкю (команда дослідників). Знахідка швидко вийшла за межі наукових кіл: про неї писали газети, а згодом знімали фільми.

Що являє собою монумент

Головна споруда стоїть під скелею Аракавабана, її лицьовий бік розвернутий на південний південний схід (опис місця). Верх платформи лежить на глибині близько 5 м, а основа сягає нижче, до 26 м. Стіни та сходи складені з пісковику й алевроліту раннього міоцену.

Порода належить до групи Яеяма і відклалася приблизно 20 млн років тому (геологія монумента). Більша частина блоків з'єднана з основним масивом, а не зібрана з окремих каменів. До платформи прилягають довгі канали, які прихильники рукотворної версії називають дорогами.

Навколо центрального масиву знайшли ще кілька об'єктів. Один нагадує стіну з великих брил, інший схожий на вузький прохід між скелями. Саме ці форми й запустили суперечку про затонуле місто.

Природне утворення: версія геологів

Геолог Роберт Шох із Бостонського університету вважає монумент природним (розбір Шоха). Пісковик тут розбитий паралельними шарами та вертикальними тріщинами, за якими порода легко розколюється на прямокутні блоки. Регіон сейсмічний, а землетруси дроблять камінь регулярно.

За версією Шоха, «стіни» виявляються просто платформами, які стали вертикально після розмиву породи знизу, а «дороги» виявляються природними каналами. «Малюнки» на каменях він називає природними подряпинами. З ним погодився дослідник Джон Ентоні Вест, який оглянув об'єкт разом із геологом.

Німецький геолог Вольф Віхман вивчав монумент у 1999 році в експедиції Spiegel TV, а в 2001 році повернувся на запрошення Ґрема Генкока (історія вивчення). Він теж дійшов висновку про природне походження. Схожі ступінчасті скелі є на березі Йонаґуні в урочищі Sanninudai.

У 2019 році японські дослідники проаналізували рельєф острова та шари породи (робота Оґати). Їхній висновок простий: монумент схожий на будівлю, але створений вивітрюванням та ерозією за шарами й тріщинами пісковику.

Рукотворне місто: версія Кімури

Масаакі Кімура багато років пірнав до монумента й наполягає на рукотворному походженні (аргументи Кімури). Він розрізняє у формах піраміду, замки, дороги та стадіон. Спершу геолог оцінював вік будівлі щонайменше у 10 000 років, коли рівень моря був нижчим.

У 2007 році на Тихоокеанському науковому конгресі Кімура переглянув оцінку до 2 000-3 000 років (доповідь 2007 року). За його версією, місто збудували, а потім воно пішло під воду через тектонічні зсуви. Будівельників він пов'язує з культурою Яматай.

Кімура описує витесану з каменю скульптуру з довгими руками, сліди різьблення та отвори в скелях. Прихильники рукотворної версії, серед них Ґрем Генкок, указують на брак вільних уламків на плоских ділянках. Проти версії грає сильна течія, яка зносить пухкий матеріал.

Дайвінг біля монумента

Дайв-сайт зазвичай проходять на глибині близько 25 м, занурення йде за течією (дайв-гід). Видимість нерідко перевищує 30 м, а взимку до уступів підходять зграї акул-молотів (опис сайту). Маршрут нескладний за глибиною, але потребує досвіду через течії.

Влітку вода спокійніша, і занурення підходить дайверам середнього рівня (пори року). Взимку умови жорсткіші, зате видимість і зустріч з акулами того варті. Досвідчені дайвери йдуть до монумента з гідом, який знає місцеві течії.

Якщо ви плануєте пірнати до монумента, дайв-тури на GetYourGuide краще взяти заздалегідь: взимку, в сезон акул, місця в місцевих операторів розбирають швидко.

Як дістатися до Йонаґуні

Прямі рейси на острів виконує Ryukyu Air Commuter з аеропорту Нахи (переліт на Йонаґуні). Рейсів один-два на день, залежно від сезону. Другий варіант: переліт Japan Transocean Air до Ішіґакі і далі місцевим рейсом.

Дорога морем дешевша, але довша. Пором іде з Ішіґакі близько чотирьох годин (пором на Йонаґуні). Такий варіант підходить, якщо у вас є запас часу і ви хочете побачити острови Рюкю з води.

Квитки на місцеві рейси розбирають заздалегідь, особливо в сезон акул. Порівняти рейси на Kiwi.com зручно до бронювання житла на острові.

Монумент Йонаґуні на карті

Монумент стоїть біля південного берега острова, поруч з мисом Аракавабана. Точку на карті зручно відкрити прямо тут.

⁉️🤔 Часті запитання

Монумент Йонаґуні створила людина чи природа?

Однозначної відповіді немає. Геологи Роберт Шох і Вольф Віхман вважають форми природними і пояснюють їх тріщинами пісковику. Масаакі Кімура наполягає на рукотворному походженні і бачить у формах місто. Офіційна влада Японії об'єкт пам'яткою не визнала, і суперечка триває з 1986 року.

На якій глибині розташований монумент?

Верх платформи лежить на глибині близько 5 м, основа сягає 26 м. Дайв-сайт зазвичай проходять на глибині близько 25 м.

Кому підходить занурення до монумента?

Занурення потребує досвіду через сильні течії. Досвідчені дайвери пірнають тут цілий рік. Дайверам середнього рівня краще обирати літо і йти з гідом. Взимку течія сильніша, але шанс побачити акул-молотів вищий. Беріть ранковий вихід: вітру менше.

Коли краще їхати на Йонаґуні?

Взимку, з листопада по березень, до острова підходять акули-молоти, і видимість тримається високою. Влітку море спокійніше, і занурення комфортніше для середнього рівня. Обидві пори підходять, вибір залежить від ваших навичок і готовності терпіти течію.

Як дістатися до острова?

Дістатися можна прямим рейсом з Нахи або поромом з Ішіґакі. Квитки на обидва види транспорту краще брати заздалегідь, особливо взимку.

Коротко: що варто забронювати

Монумент Йонаґуні цікавий і історикам, і дайверам. Якщо ви їдете заради занурень, плануйте зиму та беріть дайв-тур із гідом. Якщо вам важливіші геологія та історія, вистачить одного дня на острові й спокійного занурення влітку.

Якщо у вас мало часу, обирайте прямий рейс із Нахи. Якщо хочете заощадити, їдьте поромом з Ішіґакі. Якщо їдете взимку, підібрати дайв-тур на GetYourGuide варто заздалегідь.

Внутрішня стаття на тему: острів-привид Ганканджіма.