🗺️ Що подивитися в Чорногорії на машині: 10 днів по кільцю

Чорногорія на машині проїжджається за десять днів. Кільце йде від Боко-Которської затоки на північ до Дурмітора, спускається на південь до Ульциня і повертається через Скадарське озеро до Будви. Відстані тут короткі, але дороги вузькі, а серпантини довгі, тому за день ви реально оглядаєте три або чотири об'єкти.

Ми зібрали маршрут за днями з 35 зупинками: міста, фортеці, монастирі, пляжі та два національні парки. На кожну точку є практика. Що дивитися першим, де залишити машину, скільки часу закласти на спеку й підйом.

Коротка відповідь: за десять днів ви проїжджаєте близько шестисот кілометрів і закриваєте всі головні точки країни. Головних баз три: Котор, Жабляк і Будва. На півдні додайте по одній ночі в Барі та Подгориці. Між переїздами найспокійніше в червні та вересні, бо в липні на узбережжі спекотно, а на серпантинах повільно.

Реклама: у тексті є партнерські посилання, за ними ми отримуємо комісію, ціна для вас не змінюється.

Що важливо знати про кільцевий маршрут

💡 Коротко:

Кільце розбивайте на десять днів: затока й Ловчен, потім Дурмітор, далі південь і Будванська рив'єра.
Ближнє світло тут вмикають і вдень, а ліміти нижчі, ніж у Німеччині, тому кілометрів плануйте менше звичайного.
Квитки, години роботи та правила відвідування парків: 09/2026, перевірено на офіційному сайті національних парків.

День	Регіон	Головне
Перший	Бока-Которська затока	Котор, Пераст, устрична ферма
Другий	Ловчен і Цетине	фортеця Горажда, мавзолей, Липська печера
Третій	Херцег-Нові	Жаниця, Блакитний грот, Мамула
Четвертий	Тиватська затока	Тиват, Порто Монтенегро, Калардово
П'ятий	Північ	Пивське озеро, Жабляк, Дурмітор
Шостий	Каньйони й Острог	Морача, Острог, Ульцинь
Сьомий	Центр	Скадарське озеро, Подгориця
Восьмий	Будванська рив'єра	Светі-Стефан, Прасквиця
Дев'ятий	Паштровичі	Рустово, Челобрдо
Десятий	Будва	Старе місто й набережна

Дороги в країні заасфальтовані майже всюди, але вузькі: дві смуги без узбіч, каміння по краю та відбійник у скелі. Середня швидкість на серпантині падає до тридцяти кілометрів на годину. Тому не плануйте більше двохсот кілометрів на день, інакше ви приїдете до об'єктів у темряві.

Ближнє світло вмикають цілодобово, ліміти нижчі за німецькі, а поліція на узбережжі часто перевіряє документи. Алкоголь за кермом не обговорюється навіть у вигляді келиха вина за обідом. Дитяче крісло везіть своє або вимагайте в прокатника заздалегідь, на місці вільного може не бути.

Парковка в Которі, Будві та біля Светі-Стефана платна, влітку зайнята з ранку. Залишайте машину біля готелю й ходіть пішки, а в горах заправляйтеся заздалегідь: на підйомі до Ловчена й Дурмітора станцій майже немає.

Прокат бронюйте з дому: на місці вибір менший, а ціни вищі. Компактної машини вистачить на все кільце, повний привід потрібен лише для кам'янистих з'їздів до далеких пляжів. Перевіряйте, чи включена зелена карта і чи дозволений виїзд до Боснії та Герцеговини, якщо хочете зазирнути до Пивського озера з боку кордону.

Прибережна дорога вздовж гірської морської затоки

ШІІлюстративне зображення: згенеровано ШІ

Перша ділянка кільця йде вздовж Боко-Которської затоки, і ви бачите воду майже весь час. Між Котором і Херцег-Нові дорога піднімається над бухтою, а потім знову спускається до берега. Зупинки для фото обладнані, але місць на майданчиках мало.

Котор

Котор стоїть у найвужчому місці затоки, і Старе місто ви обходите за годину. Усередині стін збереглися Годинникова вежа, Княжий палац, храм святого Миколая, базиліка святого Луки, собор Святого Трифона та фортеця святого Іоанна на схилі над містом.

На фортечний мур піднімайтеся вранці, поки сонце не розжарило камінь. Підйом довгий, сходинки високі, взуття беріть закрите. Внизу на вас чекають бруковані провулки, площі з фонтанами та ремісничі крамниці. Старе місто та його укріплення входять до списку Всесвітньої спадщини.

Пераст

Пераст ви оглядаєте за дві або три години, і цього достатньо. Містечко маленьке, але венеційська лінія тут читається в кожному фасаді: кам'яні будинки, палаци, арочні галереї, балкони та ковані ґрати. Набережна вузька, машину залишайте на в'їзді.

Головний орієнтир, храм святого Миколая з дзвіницею заввишки п'ятдесят п'ять метрів. Напроти нього стоїть палац Буйовичів з барельєфами та скульптурами. Прогулянку зручно поєднати з устричною фермою: вона поруч, за десять хвилин берегом.

Устрична ферма

Ряди буїв устричної ферми в імлі біля гір

У Боко-Которській затоці працює близько десятка господарств, які вирощують устриці та мідії. Основний улов іде з околиць Пераста, там же вас і нагодують: устриці з лимоном, мідії на грилі та келих білого вина. Столи стоять просто біля води.

Господарі дають маски, і ви можете самі витягнути мушлі із сітчастих кошиків на плавучих контейнерах. Після дегустації залишається час на лежаки біля краю затоки. Ціни тримають середній рівень узбережжя, тому уточнюйте меню на місці.

Бока-Которська затока

Аерознімання Бока-Которської затоки з острівцями

Боко-Которська бухта — це кілька заток, з'єднаних вузькими протоками, і найбільша з них врізається в гори майже на тридцять кілометрів. Вигнуті береги, стрімкі скелі та смарагдова вода тримають вас у напрузі за кермом. Узбіччя вузьке, тому зупиняйтеся лише на майданчиках.

Об'їхати затоку по периметру можна за пів дня. Дорога йде берегом, ви весь час бачите воду та старі міста на іншому боці. Перший день кільця закінчується саме тут, біля Котора чи Тивата.

Фортеця Горажда

Вхід до австрійського форту Горажда під насипом

Форт Горажда австрійські інженери збудували наприкінці дев'ятнадцятого століття, і з боку моря його майже не видно. Більша частина приміщень вирубана всередині гори, а наземні споруди зливаються зі схилом. У плані фортеця квадратна, внизу її оперізує глибокий рів.

Стрілецькі та батарейні позиції, тунелі й бункери відкриті для огляду, всередині прохолодно. Основною зброєю були чотири гармати калібру сто двадцять міліметрів і великокаліберні кулемети. Звідси відкривається панорама на обидві затоки, тому не забудьте запас води.

Мінус: дорога до форту вузька й серпантинна, роз'їжджатися з машинами складно.

Гора Ловчен

Гірський пейзаж Ловчена із зеленою долиною

Ловчен піднімається майже на тисячу сімсот метрів і замикає узбережжя затоки. Схили порізані тріщинами та западинами, тому гора виглядає нерівною навіть з води. Ви їдете вгору вузькою дорогою з крутими віражами, на шляху трапляються хвойні ліси, луки й пасовища.

Головна мета підйому, мавзолей Петра Негоша на одній із вершин. До нього веде тунель із чотирма сотнями сходинок, усередині ви побачите гранітну скульптуру, мармуровий саркофаг і позолочену стелю. Схили й долини навколо належать до національного парку.

Мінус: підйом займає більше години, а на серпантині майже немає місць для розвороту.

Негуши

Негуши стоїть у долині біля підніжжя Ловчена, і сюди ви потрапляєте після довгого підйому. Це батьківщина династії Негошів, яка правила країною понад двісті років. Кам'яні будинки, вузькі вулиці та вид на Которську бухту з висоти.

Село живе натуральним господарством: сири, пршут, вино та в'ялене м'ясо. Негуський сир куштуйте просто в господарствах, там же продають домашні настоянки. Хвойні ліси та квітучі кущі навколо роблять зупинку зручною на годину.

Цетине

© I would appreciate being notified if you use my work outside Wikimedia. More of my work can be found in my personal gall · CC BY-SAФото: I would appreciate being notified if you use my work outside Wikimedia. More of my work can be found in my personal gall, CC BY-SA (https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0), Wikimedia Commons

Цетине було столицею Чорногорії й залишилося її культурним центром. Місто стоїть в оточенні вапнякових гір, на вулицях ви бачите особняки вісімнадцятого й дев'ятнадцятого століть з барвистими фасадами. У колишніх посольських резиденціях тепер музеї, галереї та бібліотеки.

Головний об'єкт, монастирський комплекс п'ятнадцятого століття. У його сховищі зберігаються шановані реліквії, серед них рука Іоанна Хрестителя та частинка хреста. На прогулянку центром вистачає двох годин, далі маршрут веде до печери.

Липська печера

Велика зала Липської печери зі сталактитами

Lipa cave відкрили для відвідувачів в околицях Цетине, і це одна з великих печер країни. Довжина ходів і залів становить близько двох з половиною кілометрів, а обладнаними доріжками з поручнями вас веде гід. За даними печери Липа, тури стартують о 10:00, 11:30, 13:00, 14:30 і 16:00, а на парковці треба бути за 30 хвилин до початку.

Усередині цілий рік тримається близько плюс дванадцяти градусів, тому куртку беріть навіть у липні. Доріжки освітлені прожекторами, між залами стоять кам'яні сходи. Сталактити й сталагміти ростуть тут тисячоліттями, руками їх торкатися не можна.

Мінус: температура в залах постійна й низька, у шортах і сандалях ви замерзнете.

Херцег-Новий

Панорама Херцег-Нові з фортеці Канлі-Кула

Херцег-Новий стоїть на пагорбі під схилами Ор'єна, і місто спускається до моря терасами. Фортифікаційні споруди, Годинникова вежа сімнадцятого століття та монастирський комплекс святого Сави нагадують про венеційську й австрійську історію. Далі вгору вулицею починаються сходи.

Варто подивитися храм Архангела Михаїла: його фасад поєднує візантійські та готичні елементи. Звідси зручно взяти катер до Блакитної печери, причали розташовані за два кроки від центру. На огляд міста й набережної закладіть пів дня.

Мінус: місто стоїть на пагорбі, без сходів і підйомів тут не обійтися.

Пляж Жаниця

Жаниця розташована за кілька хвилин їзди від Херцег-Нового, і вода тут бірюзова майже завжди. Бухта закрита від вітру й течій, берег укритий білою галькою, а позаду росте оливковий гай. Довжина пляжу близько трьохсот метрів, улітку вільне місце ви займаєте зранку.

Для вас тут є лежаки, парасольки, роздягальні, душові та парковка. Можна лягти й на свій рушник, місця вистачає. Уздовж берега стоять кафе й ресторани, а з води видно фортеці та черепичні дахи Херцег-Нового.

Блакитна печера

Усередині морської печери з бірюзовою водою та скелями

До Блакитної печери ви потрапляєте тільки водою: від причалів Херцег-Нового до неї ходять прогулянкові катери. Скеля з крутими схилами утворює велику порожнину, усередину якої запливають човни. Уранці світло падає під потрібним кутом, і вода всередині стає ультрамариновою.

Склепіння грота піднімаються приблизно на двадцять п'ять метрів. Печера утворилася за тисячі років, поки хвилі били в пористий камінь. Купатися всередині дозволяють не завжди, усе залежить від хвилювання, тому слухайте капітана.

Мінус: берегом сюди не дістатися, без катера чи човна печери не побачити.

Фортеця Мамула

Дорогою до Блакитної печери ви проходите повз невеликий безлюдний острів з австрійською фортецею дев'ятнадцятого століття. Форт назвали на честь генерала Лазаря Мамули, а в обидві світові війни він слугував в'язницею. Сьогодні це пам'ятка фортифікації, яку видно з води цілком.

Усередині збереглися вежі, бійниці, внутрішній двір і розгалужена мережа підвалів. Схили острова порізані тунелями для підводних човнів, берег заріс кактусами й агавою. Висадка залежить від погоди, частіше катер просто обходить острів по колу.

Мінус: острів безлюдний, зручностей і кафе там немає.

Третій день кільця закінчується біля Тивата: від Херцег-Нового ви їдете узбережжям уздовж затоки.

Тиват

Тиват називають воротами Боко-Которської затоки, і це найбільш облаштований курорт на узбережжі. Набережна з пальмами забудована готелями, магазинами й ресторанами, уздовж води стоять лавки з видом на яхти й гори. Тут ви можете просто гуляти без плану.

Прикрасою міста вважається ботанічний сад площею чотири гектари. У тіні ростуть ялиці, пальми, сосни, модрини, кедри й магнолії, багато дерев привезені з інших країн. У військово-морському музеї зібрано колекцію з історії флоту Австро-Угорщини, Югославії та Чорногорії.

Поруч із музеєм просто неба стоїть підводний човен завдовжки близько п'ятдесяти метрів, його обходять по колу. Увечері на набережній вмикають підсвічування, і гуляти нею приємніше, ніж удень у спеку. Від тиватського причалу відходять прогулянкові катери затокою, якщо ви хочете побачити узбережжя з води.

Мінус: стоянка в центрі влітку забита, вільне місце шукайте біля порту.

Порто Монтенегро

Порто Монтенегро — це марина й житловий квартал поруч із Тиватом, куди приходять яхти завдовжки від дванадцяти до ста вісімдесяти метрів. Глибоководна стоянка розрахована на сотні суден, навколо збудовані готелі, вілли, яхт-клуби, бутики та спортивні майданчики.

Територія займає понад десять тисяч квадратних метрів, і вулицями можна ходити вільно. Гості комплексу й туристи гуляють уздовж причалів і дивляться на багатопалубні судна. Зупинятися тут на ніч дорого, але на годину заїхати варто.

Пляж Калардово

Калардово входить до числа найкращих пляжів Тиватської затоки. М'який пісок, мілководдя й пологий вхід роблять його зручним для сімей з дітьми, а за чистоту пляж одинадцять разів поспіль отримував «Блакитний прапор». Ви доїдете сюди машиною без проблем, паркінг є біля берега.

Смуга завширшки близько двохсот метрів обладнана лежаками, парасольками, роздягальнями й туалетами. Є спортивні майданчики, прокат водного транспорту, дитячі гірки та пісочниці. Пляж лежить за кілометр від аеропорту Тивата, тому з берега видно, як сідають літаки.

Мінус: до смуги підходять літаки, тиші тут не буде.

Острів Квітів

Острів Квітів лежить поруч із Калардово і з'єднаний з берегом вузьким перешийком. Розміри невеликі: триста метрів завдовжки і двісті завширшки. Назву острів отримав через квітучі середземноморські рослини, які вкривають його майже цілком.

Тут збереглися руїни монастиря архангела Михаїла шостого століття, який згодом зруйнували венеційці. З усього комплексу відновили лише Троїцький храм. Решту території займає пляж із піщаними й галечними ділянками, у тіні дерев ви знайдете місце навіть опівдні.

Мінус: при сильному припливі перешийок іде під воду, тоді назад тільки вплав або човном.

Пивське озеро

Бірюзове гірське озеро в оточенні зелених гір

Пивське озеро лежить на півночі країни, біля кордону з Боснією і Герцеговиною, і від узбережжя ви їдете до нього близько трьох годин. Водойма штучна: її створила дамба, а в ландшафт озеро вписалося так, що про це забуваєш. Довжина водосховища перевищує сорок кілометрів.

Дорога йде уздовж води через хвойні та букові ліси, над гладінню піднімаються пагорби зі скелями. По берегах майже немає поселень, тому ви дивитеся тільки природу. Зупинки для фото й пікніка облаштовані в кількох місцях.

Жабляк

Жабляк стоїть біля підніжжя Дурмітора на висоті близько тисячі п'ятисот метрів і вважається одним із найвисокогірніших міст Європи. Місто маленьке: кілька вулиць із будинками дачного типу й вид на скелясті схили. Тут ви ночуєте перед кільцем національним парком.

Улітку в Жабляку сплавляються гірськими річками, лазять по скелях, катаються на велосипедах і парапланах. Узимку поруч працюють гірськолижні траси. Навіть без активностей варто прогулятися до озер і подивитися на захід сонця над хребтом.

Мінус: увечері місто майже порожнє, кафе зачиняються рано.

Національний парк Дурмітор

Гірський пейзаж із зеленими схилами та скелями

Дурмитор — це плато з вершинами понад дві тисячі метрів, льодовиковими озерами й глибокими каньйонами. Територія парку займає майже чотириста квадратних кілометрів, і в'їзд автомобілем платний: квитки продають на в'їзді та онлайн на сайті парків. Дорога в'ється по краю обривів, тож не поспішайте.

Найпопулярніше місце, Чорне озеро, у його воді відбиваються хребти й реліктові ялини. Схили вкриті віковічними лісами, вище починаються альпійські луки. На оглядових майданчиках ви зрозумієте, чому цей масив внесли до списку Світової спадщини.

Мінус: висока дорога з вузькими ділянками, у туман видимість падає до десятків метрів.

Міст Джурджевича й каньйон Тари

арочний міст Джурджевича над каньйоном Тари

Міст Джурджевича залишається головною рукотворною точкою парку. Його збудували перед Другою світовою війною, довжина бетонної конструкції перевищує триста метрів, а над водою вона піднімається на сто сімдесят два метри. Назву міст отримав на честь фермера, чиє господарство стояло поруч, і це єдина переправа через каньйон на цій ділянці дороги.

З моста видно каньйон річки Тара, який вважається найглибшим у Європі. Річкою сплавляються рафтери, внизу видно точки старту. Пішохідна частина відокремлена від дороги, але вітер на мості сильний, тримайте телефон міцно.

Мінус: на мості дме постійно, а парковка перед ним маленька.

Каньйон річки Морача

Скелясті схили каньйону Морачі в променях сонця

Від Жабляка кільце спускається в каньйон річки Морача, і це одна з найкрасивіших ділянок дороги в країні. Вузька траса в'ється вздовж потоку смарагдового кольору, місцями вона входить у тунелі, вирубані в скелі. Довжина річки перевищує сто кілометрів.

Зупиняйтеся на імпровізованих майданчиках: звідти видно глибоку ущелину, стрімкі береги й гірські хребти. Зелений ліс на схилах не переривається ні на кілометр. У долині стоїть православний монастир із церквами візантійського стилю, келіями та господарськими будівлями.

Мінус: на трасі мало кишень для зупинки, а обганяти тут ніде.

Монастир Острог

Острог висічений у ніші стрімкої скелі на висоті близько дев'ятисот метрів, і до нього веде серпантин по краю прірви. Це діючий чоловічий монастир і одна з головних православних святинь Балкан. Засновником вважається сербський святий Василій Острозький.

Фасад триповерхової будівлі пофарбований у білий колір, стіни оздоблені фресками, арками й галереями. Мощі Василія Острозького шанують як чудотворні, сюди приїздять паломники з усієї Європи. Заходьте в закритому одязі, плечі й коліна мають бути прикриті.

Мінус: підйом крутий і вузький, у дощ дорога слизька.

Ульцинь

Вид на Улцинь з пагорбами, пляжем і морем

Ульцинь вважається найпівденнішим курортом узбережжя, і тут закінчується адріатична частина кільця. Кам'яні будинки розкидані по пагорбах поруч із сучасними готелями. За свою історію місто побувало під владою греків, римлян, венеційців, османів і піратів, звідси суміш східного й європейського стилю.

У місті збереглися шість мечетей, костел і православний храм. За фортечними мурами ви побачите вузькі середньовічні квартали, венеційський палац, колишній ринок рабів, археологічний музей і вежу Балшича. Берегова лінія розтяглася майже на тридцять кілометрів, а вулички засаджені оливами й віковими деревами.

Острів Ада-Бояна

Супутниковий вид острова Ада-Бояна з каналами та водою

Ада-Бояна лежить між двома рукавами річки Бояна й морем. Трикутний острів відомий незайманою природою, за яку його прозвали європейською Амазонією. Тут ростуть реліктові субтропічні й середземноморські види рослин.

Територію займають комплекси бунгало й ресторани, а широкий пляж із коралового та черепашкового піску вважається головним надбанням острова. У піску є мінеральні частинки, тому сюди їдуть і заради лікування суглобів. Для вас працюють прокат для віндсерфінгу, вітрильного спорту й дайвінгу. Захід сонця тут особливий: небо, вода й пісок сходяться в одну лінію.

Мінус: інфраструктура зосереджена в готелях, самостійних кафе на пляжі мало.

Бар

Бар вважається великим портовим містом на узбережжі, і його стару частину оточують скелі з трьох боків. Старий Бар перетворений на музей просто неба: церкви, кам'яні акведуки, палацові споруди й житлові будинки зберігають сліди середньовіччя. Нові квартали забудовані житловими будинками й торговими комплексами.

Варто заїхати до палацу короля Ніколи з каплицею й ботанічним садом. Руїни храмів належать до тринадцятого й п'ятнадцятого століть. Головною православною святинею міста залишається собор Іоанна-Володимира із позолоченими куполами й високими дзвіницями. Сам Бар потопає в зелені: навколо фруктові сади й маслинові гаї.

Шостий день кільця закінчується в Барі, звідси ви вирушаєте в центр країни до Скадарського озера.

Скадарське озеро

Закрут річки біля Скадарського озера серед гір

Скадарське озеро вважається найбільшою прісноводною водоймою Балкан, з усіх боків його оточують гірські хребти. Назва відома далеко за межами країни, бо тут мешкає понад двісті видів птахів і тварин. На воду ви виходите на човні від одного з прибережних поселень.

По гладіні розкидані жовті латаття й білі лілії, берегова лінія порізана бухтами, затоками й болотами. Старі поселення на берегах зберегли кам'яні будинки й млини. Пелікани, баклани, качки й чаплі трапляються на очі майже одразу, особливо на ранкових виходах: після полудня піднімається вітер, і птахи ховаються в очереті.

Мінус: комарів біля води багато, репелент беріть обов'язково.

Рієка-Црноєвича

Старовинний кам'яний міст через річку в Рієці-Црноєвича

Рієка-Црноєвича стоїть біля підніжжя зелених пагорбів на межі Скадарського озера. У поселенні постійно живуть близько півтори сотні людей, річка огинає береги з кам'яними будинками під оранжевою черепицею. Автотуристи приїздять сюди за тишею.

Набережну відреставрували: уздовж води йдуть алеї з деревами, лавками й невеликими ресторанами. Головним символом поселення залишається кам'яний міст із двома прогонами, збудований у середині дев'ятнадцятого століття. На прогулянку ви витратите годину чи дві.

Подгориця

Панорама Подгориці з мостом через річку Морача

Подгориця залишається найбільшим містом країни та її столицею, до Адріатики звідси шістдесят кілометрів. Місто займає рівнину в гірській долині, а пейзаж доповнюють річки Морача й Рибниця. Для вас тут знайдеться культурна програма на півдня: пам'ятники, парки, бульвари, музеї та галереї.

Зверніть увагу на собор Воскресіння Христового з високою дзвіницею й багатим оздобленням. Церква святого Георгія належить до одинадцятого століття й зберегла дух давнини. У парках стоять скульптури Пушкіну й Висоцькому, а з бульварів видно мінарети й куполи церков. Старе місто й нові райони з'єднує вантовий міст Тисячоліття.

Мінус: моря тут немає, купатися в Подгориці ви не будете.

Сьомий день кільця закінчується в столиці, далі дорога йде до Будванської рив'єри.

Острів Святого Миколая

Острів Святого Миколая лежить за кілометр від Будви, і потрапити на нього можна лише водою на катері чи човні. Свою назву острів отримав від середньовічної церкви святого Миколая. Скелястий берег заріс густою рослинністю, між скелями ховаються відлюдні бухти.

На острові ви проводите цілий день: купання в бірюзових затоках, величезні валуни над водою та майже безлюдні ділянки берега. Є прокат лежаків, роздягальні, душові та кафе. У сосновому лісі живуть олені, муфлони та зайці.

Мінус: без човна на острів не потрапити, а зворотний рейс залежить від погоди.

Светі-Стефан

Светі-Стефан з'єднаний з берегом насипом завдовжки сто метрів, і це найвпізнаваніший вид Будванської рив'єри. Острів забудований будинками з черепичними дахами, всередині працюють дорогі апартаменти та готельні комплекси. Зовнішній вигляд вулиць зберегли в первісному вигляді.

Усередину острова ви потрапляєте лише з екскурсійною групою, вільного входу немає. Натомість навпроти, в однойменному селищі, є піщані пляжі, вілли та готелі різної категорії. У тіні парку зручно перечекати спеку й подивитися на острів з води.

Мінус: самостійно увійти на острів не можна, лише з групою.

Монастир Прасквиця

Прасквиця стоїть неподалік від Светі-Стефана, і її назва походить від слова «прасква», тобто персик. Перша письмова згадка належить до початку чотирнадцятого століття. Поруч із монастирем б'є джерело, вода якого, за місцевим переказом, пахне фруктами.

Кам'яна церква монастиря Прасквиця серед кипарисів

Кам'яні будівлі обителі ховаються за оливами, кипарисами та смоківницями. У келіях зберігається музейна колекція: рукописи, книги, ікони, церковне начиння, зброя, грамоти та печатки. Територія доглянута, вхід вільний, але одяг має бути скромним.

Мінус: музейна колекція відкрита не завжди, розклад уточнюйте на місці.

Монастир Рустово

Рустово, жіночий монастир високо в горах поруч із селищем Светі-Стефан. Історія обителі пов'язана з трагічними подіями чотирнадцятого століття: за переказом, тут загинули близько тисячі чотирьохсот людей із племені Паштровичів. На їхню пам'ять і заснували монастирський комплекс.

На території стоять три невеликі храми: Успіння Пресвятої Богородиці, Святих Царських Мучеників і Святого Бенедикта. Будівлі зводили в різні періоди, тому кам'яна забудова виглядає неоднорідною. Сестри запрошують гостей до трапезної, а в крамниці ви купите бальзами, олії, чаї та настоянки.

Гора Челобрдо

Челобрдо — це оглядовий майданчик над Будванською рив'єрою, звідки видно море, гори та Светі-Стефан повністю. Підйом іде гірською дорогою до монастиря Прасквиця, орієнтиром слугують пам'ятник жертвам Другої світової війни та джерело. Захід сонця звідси ви запам'ятаєте надовго.

Частину шляху можна пройти пішки старою кам'яною дорогою «Єгора Строганова». За переказом, її виклав однорукий російський монах, довжина стежки становить близько трьох кілометрів. Взуття беріть із протектором, камінь місцями осипається.

Будва та околиці

Панорама Будви з морем, островом і горами

Будва замикає коло, і на неї варто залишити цілий день. Старе місто оточене фортечною стіною, всередині ви ходите брукованими провулками серед венеційських будинків. Дзвони католицького храму Святого Іоанна Хрестителя чути в будь-якій точці центру.

Обов'язково зайдіть до православної церкви Святої Трійці: її склали з білого та червоного каменю у візантійському стилі, а скромний фасад приховує багате оздоблення. В околицях Будви є фортеці, дрібногалькові пляжі та монастирі, а набережною приємно гуляти ввечері, коли вода заспокоюється.

Мінус: улітку Старе місто переповнене, а парковку біля стін знайти майже неможливо.

Маршрут на авто по Чорногорії на карті

Коло зручно вести за годинниковою стрілкою: Котор, Пераст, Ловчен, Цетинє, далі Херцег-Нові, Тиват, Пивське озеро та Жабляк, звідти каньйон Морача, Острог, Ульцинь, Скадарське озеро, Подгориця та фінальні дні на Будванській рив'єрі. За такого порядку ви зводите до мінімуму зустрічний потік на серпантинах. Карту нижче відкривайте просто в машині, точки вже розставлені.

Маршрут на авто по Чорногорії

Місця на карті

Котор Старе місто в найвужчому місці затоки, об'єкт Всесвітньої спадщини
Пераст Венеційські фасади, храм святого Миколая з дзвіницею
Устрична ферма Дегустація устриць і мідій біля води поруч із Перастом
Бока-Которська затока Кілька заток, що врізаються в гори на тридцять кілометрів
Фортеця Горажда Австрійський форт кінця XIX століття, вирубаний усередині гори
Гора Ловчен Майже 1700 метрів, мавзолей Петра Негоша на вершині
Негуши Батьківщина династії Негошів, сири та в'ялене м'ясо
Цетинє Колишня столиця, монастирський комплекс XV століття з реліквіями
Липська печера Близько 2,5 км ходів, обладнані доріжки з гідом
Херцег-Нові Годинникова вежа XVII століття, монастир святого Савина
Пляж Жаніц Бірюзова вода, біла галька, оливковий гай
Блакитна печера Морський грот, вода стає ультрамариновою вранці
Форт Мамула Австрійський форт XIX століття на безлюдному острові
Тіват Ворота Бока-Которської затоки, ботанічний сад
Порто Монтенегро Марина і житловий квартал для яхт до 180 метрів
Пляж Каларддово М'який пісок, одинадцять разів поспіль Блакитний прапор
Острів Квітів З'єднаний перешийком, руїни монастиря архангела Михаїла
Пивське озеро Штучне водосховище, довжина понад сорок кілометрів
Жабляк Біля підніжжя Дурмитора, близько 1500 метрів висоти
Національний парк Дурмитор Вершини понад дві тисячі метрів, Чорне озеро
Міст Джурджевича і каньйон Тари Міст заввишки 172 метри над найглибшим каньйоном Європи
Каньйон річки Морача Смарагдовий потік, тунелі в скелі, монастир у долині
Монастир Острог Вирубаний у скелі на висоті 900 метрів, святиня Балкан
Улцінь Південний курорт, шість мечетей і венеційський палац
Ада-Бояна Трикутний острів між рукавами річки й морем
Бар Старий Бар як музей просто неба, палац короля Николи
Скадарське озеро Найбільша прісна водойма Балкан, понад 200 видів птахів
Ріека-Црноєвича Кам'яний міст XIX століття, близько 150 мешканців
Подгориця Столиця країни, собор Воскресіння Христового
Острів Святого Миколая За кілометр від Будви, бірюзові затоки та валуни
Свети-Стефан Острівець-готель, з'єднаний насипом завдовжки сто метрів
Монастир Прасквиця Заснований на початку XIV століття, музейна колекція в келіях
Монастир Рустово Жіночий монастир у горах, три невеликі храми
Гора Челобрдо Оглядовий майданчик над Будванською рив'єрою, вид на Свети-Стефан
Будва Старе місто за фортечною стіною, храм Святого Івана Хрестителя

Якщо своєї машини у вас немає, орендуйте її в одному з двох аеропортів: Тиват підходить для узбережжя, Подгориця зручна для гірської частини. Забирайте машину з повним баком, фотографуйте кузов і салон до виїзду, а в договорі перевірте пункт про виїзд за кордон. Для вузьких серпантинів беріть машину з автоматичною коробкою.

Пошук готелів

Порівняйте ціни кількох систем бронювання та відберіть номери з безкоштовним скасуванням.

Порівняти ціни на Discover Cars

Віджет завантажиться після вашої згоди.

⁉️🤔 Часті запитання

Скільки днів потрібно на коло по Чорногорії на машині?

Десяти днів достатньо, щоб закрити всі ключові точки без поспіху. Ви проїжджаєте близько шестисот кілометрів, але через серпантини за день виходить три або чотири об'єкти. Якщо часу менше, скорочуйте північ: Пивське озеро, Жабляк і Дурмітор потребують двох повних днів, а без них коло стискається до семи днів.

Де ночувати за маршрутом?

Зручні три бази: Котор або Тиват для затоки, Жабляк для Дурмітора та Будва для півдня. На півдні додайте по одній ночі в Барі та Подгориці. Більшість переїздів займає годину або дві. Найдовше ви їдете від узбережжя до Пивського озера, близько трьох годин. У високий сезон бронюйте заздалегідь, у липні вільних місць у Которі майже не залишається.

Коли краще їхати?

Найкомфортніші місяці для кола, червень і вересень. У липні та серпні на узбережжі спекотно, парковки зайняті, а на серпантинах повільно через потік. Узимку високогірні ділянки біля Дурмітора можуть закрити, тому зі снігом плануйте лише узбережжя.

Скільки коштує вхід до національних парків і печер?

Тарифи різняться за парками: у Дурмітора та Ловчена свої квитки, у Липської печери свої. Актуальні ціни та онлайн-квитки дивіться на офіційному порталі національних парків і на сайті печери (дані: 09/2026). Ми не наводимо суми тут, бо парки змінюють тарифи до сезону.

Чи потрібна машині зелена карта?

Для поїздок усередині Чорногорії достатньо поліса, який видає прокатник. Якщо ви хочете заїхати до Боснії і Герцеговини або до Хорватії, зелена карта обов'язкова, а в договорі оренди має бути дозвіл на виїзд. Заздалегідь повідомте про це прокатнику, на місці доплата зазвичай вища.

Коротко: що варто забронювати

Коло складається з трьох рішень: ночівлі, машина та морська прогулянка.

Якщо у вас лише узбережжя: беріть готелі в Которі та Будві на Trip.com.
Якщо ви їдете на всі десять днів: спершу порівняйте ціни на оренду авто і проходьте коло у своєму ритмі.
Якщо хочете води без серпантинів: екскурсії Боко-Которською затокою покажуть бухту та Блакитну печеру з катера.

Плануйте коло заздалегідь, залишайте запас часу на кожному серпантині, і Чорногорія відкриється вам спокійно та без поспіху.