Собор Паризької Богоматері: вхід безкоштовний, а на вежі квиток лише онлайн

Собор Паризької Богоматері знову приймає гостей після реставрації. Вхід до собору вільний, а на вежі квитки продають лише онлайн.

Цей матеріал для тих, хто планує день на острові Сіте. Дорослий квиток на вежі коштує 16 € (дані: 09/2026, офіційний сайт веж), а вхід до собору не коштує нічого. Нижче години роботи, проїзд і головне з історії храму.

Реклама: у тексті є партнерські посилання, за ними ми отримуємо комісію, ціна для вас не змінюється.

💡 Коротко:

• Вхід до собору вільний.
• Квитки на вежі продають лише онлайн, дорослий коштує 16 € (дані: 09/2026).
• Приходьте до відкриття: черги коротші, а світло у вітражах яскравіше.

Історія будівництва

Будівництво почалося 1163 року за короля Людовика VII, а ініціатором виступив єпископ Моріс де Сюллі. Під новим храмом лежать фундаменти давніших споруд: романського собору, каролінзького храму та ранньохристиянської церкви. Науковці пов'язують їх із базилікою Святого Стефана.

© Jorge Láscar from Melbourne, Australia · CC BYФото: Jorge Láscar from Melbourne, Australia, CC BY (https://creativecommons.org/licenses/by/2.0), Wikimedia Commons

Роботи тривали майже два століття. Першими архітекторами були Жан де Шель і П'єр де Монтрей. Стіни закінчили до 1177 року, вівтар освятили 1182 року, а свинцевий дах поклали до кінця XII століття. Вежі звели до 1245 року, внутрішнє оздоблення завершили до 1315 року, все будівництво закрили 1345 року. Грошей не вистачало, і парафіяни жертвували посильні суми (за даними офіційного сайту собору, 09/2026).

Капітальних реставрацій довго не робили, і будівля занепадала. Особливо сильно собор постраждав за часів Французької революції. Статуї юдейських царів зняли й обезголовили, вітражі розбили, різьблення пошкодили. Конвент вимагав грошей на потреби революції під загрозою знесення храму. Собор назвали твердинею мракобісся й перейменували на Храм Розуму. 1802 року будівлю повернули католицькій церкві та освятили заново.

Голови царів знайшли лише наприкінці XX століття: їх купив і з почестями закопав колишній власник одного з паризьких будинків. У XIX столітті ремонтом зайнявся архітектор Віолле-ле-Дюк. Він повернув вітражі та скульптури, поставив новий шпиль і додав фігури химер.

Зовнішній вигляд

Собор будували майже двісті років, тому в ньому змішалися романський і готичний стилі. Це базиліка з подвійними бічними нефами, рідкісна схема для свого часу. Висота храму 35 м, довжина 130 м, ширина 48 м. Фасад ділиться на три частини по вертикалі та на три ряди по горизонталі, а вінчають його дві вежі.

У першому ярусі три портали: Богородиці, Святої Анни та Страшного суду. Над входом розміщено панно з євангельськими сюжетами, над арками стоять статуї святих. Вище тягнеться Галерея королів із 28 фігурами юдейських царів.

Вітражі майже заново відтворили в XIX столітті. Головна роза збереглася ще із Середньовіччя, її реставрували частково. Дві бічні рози вважаються одними з найбільших у Європі, їхній діаметр по 13 м. Над середохрестям піднімається шпиль заввишки 96 м. Навколо шпиля чотири групи статуй апостолів, у кожної свій символ. Усі вони дивляться на місто, і лише Фома, покровитель будівельників, повернутий обличчям до шпиля.

Горгульї та химери

Горгульї з'явилися на фасаді в XIII столітті. Це демонічні істоти, схожі на великих драконів. Вапняк із басейну Сени виявився міцним, тому фігури добре збереглися. Зі старофранцузької слово перекладається як «горло». У готиці горгульї відводили дощову воду й ховали всередині кам'яні жолоби.

Химери виглядають інакше: демони, казкові птахи, звірі з перетинчастими крилами. Вони втілюють людські гріхи. Фігури поставили під час реставрації Віолле-ле-Дюка, він сам намалював ескізи, а майстри Жоффруа Дешома вирізали їх у камені. Одна з відомих химер, Стрикс, зображає напівжінку-напівптаха.

Внутрішнє оздоблення

Усередині план храму утворює хрест із поздовжнього та поперечних нефів. Несучих стін майже немає, їх замінюють два ряди колон. Стіни прикрашає художнє різьблення. Частину простору займають картини «Mays», які собору дарували 1 травня у XVII-XVIII століттях.

© iMahesh · CC BY-SAФото: iMahesh, CC BY-SA (https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0), Wikimedia Commons

Під високим ярусом стоять скульптури царів Старого Заповіту. Оригінали знищили, на їхньому місці копії. Великий орган поставили ще в Середньовіччі, згодом його перебудовували та реконструювали. Гвинтовими сходами Південної вежі піднімаються на оглядовий майданчик, звідти видно дзвін, горгульї та химери.

Каплиці з боків присвячені земному життю Богоматері. Світло потрапляє всередину крізь кольорові вітражі та стрілчасті вікна, тому сіро-сталевий камінь не виглядає похмурим.

Роман Віктора Гюго, який урятував собор

До XIX століття собор занепав так сильно, що його збиралися знести. Роман Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері» вийшов 1831 року й змінив ставлення до будівлі. Письменник був захисником старої архітектури, і його книга привернула до храму увагу всієї Франції.

Сюжет будується навколо циганки Есмеральди. У неї закохуються священник Клод Фролло, дзвонар Квазімодо та капітан Феб де Шатопер. Фролло намагається спокусити дівчину, отримує відмову й наказує її викрасти. Квазімодо ховає Есмеральду в соборі, який за законами католицизму давав притулок. Дружні почуття до горбаня не переростають у любов, і фінал роману трагічний.

Книга приголомшила читачів описом храму, і про знесення більше не говорили. Реставрацію розпочали 1844 року під керівництвом Віолле-ле-Дюка і завершили 1864 року.

Пожежа 2019 року та реставрація

15 квітня 2019 року на соборі спалахнула пожежа. Вогонь знищив шпиль Віолле-ле-Дюка і свинцевий дах, частина склепінь обвалилася. Пожежники врятували основні конструкції, але собор довелося закрити на реставрацію.

Храм відкрили знову 8 грудня 2024 року (за даними сторінки про реставрацію, 09/2026). Усередині вичистили камінь, оновили освітлення та меблі, повернули вівтар і релікварій. Західна троянда і вітражі знову виглядають яскраво.

Музей і Скарбниця

Музей розповідає про історію храму та показує предмети мистецтва і церковне начиння. Через нього проходять до Скарбниці. Там зберігаються головні християнські святині: Терновий вінець Спасителя і частина Животворчого Хреста. У залах виставлені шати, манускрипти, картини та начиння. Вхід до Скарбниці платний, ціну уточнюйте на офіційному сайті.

Час роботи та вартість квитків

Вхід до собору вільний. У будні двері відчиняють близько 7:50 і зачиняють о 19:00, по четвергах собор працює до 22:00. У вихідні години роботи з 8:15 до 19:30. Останній вхід за 30 хвилин до закриття (дані: 09/2026, офіційний сайт).

На вежі квитки продають лише онлайн, на місці їх не купити. Вежі зачинені 1 січня, 1 травня і 25 грудня (дані: 09/2026, квитки та години веж).

Людей біля собору завжди багато, тому до головного входу краще приходити зранку. Скарбницю відвідують за окремим платним квитком.

Де розташований і як дістатися

Собор стоїть на острові Сіте за адресою 6 Parvis Notre-Dame, площа Жана-Павла II, 75004 Париж. Найближче метро лінії 4, станція Cité, від неї йти 3 хвилини. Станція Saint-Michel-Notre-Dame приймає потяги RER B і C, від неї до входу близько 5 хвилин. Підходять також лінії 1 і 11 до Hôtel de Ville та лінія 10 до Cluny-La Sorbonne (дані: 09/2026, офіційний сайт).

Якщо ви їдете з аеропорту Шарль-де-Голль, сідайте на RER B і виходьте на Saint-Michel-Notre-Dame. Дорога займає близько 40 хвилин. Таксі та автобуси в центрі стоять у заторах, тому метро швидше.

Собор Паризької Богоматері на карті

⁉️🤔 Часті запитання

Скільки коштує вхід до собору Паризької Богоматері?

Вхід до собору вільний, квиток не потрібен. Платять лише за вежі та Скарбницю. Дорослий квиток на вежі коштує 16 € (дані: 09/2026, сторінка веж), відвідувачі до 18 років проходять безкоштовно. Скарбницю оплачують окремо.

Чи потрібно бронювати час для візиту?

Окремим відвідувачам бронювання для входу до собору не потрібне, групи оформлюють його заздалегідь. На вежі квитки продають виключно онлайн, на місці їх не купити. З квітня по вересень вільні слоти розбирають швидко, тому плануйте візит заздалегідь.

Скільки часу закладати на огляд?

На собор закладайте близько години. Підйом на вежі додає ще годину: там вузькі гвинтові сходи й оглядовий майданчик. Скарбниця займає близько пів години. Якщо хочете побачити все, виділіть на острів Сіте пів дня.

Що сталося із собором після пожежі 2019 року?

Пожежа знищила шпиль і свинцевий дах, частина склепінь обвалилася. Реставрація тривала п'ять років, і собор відкрили знову 8 грудня 2024 року. Усередині вичистили камінь, оновили освітлення, повернули вівтар і релікварій.

Коли краще приїжджати, щоб не стояти в черзі?

Приходьте до відкриття в будній день або в четвер увечері, коли собор працює до 22:00 (за даними офіційного сайту). Улітку опівдні черга найдовша. На вихідних двері відчиняють о 8:15, і на цей час людей менше.

Коротко: що варто забронювати

Якщо у вас дві години, обмежтеся собором: вхід безкоштовний, і ви встигаєте обійти наву, капели та вітражі. Якщо хочете панораму Парижа, заздалегідь беріть квиток на вежі й приходьте до відкриття. Якщо цікавить історія реліквій, додайте Скарбницю з Терновим вінцем.

Для повного дня на острові Сіте порівняйте екскурсії з гідом на GetYourGuide. Приходьте до відкриття: черги коротші, а світло у вітражах яскравіше.