Зовсім не випадково названо Великим найдавніше російське місто, розташоване на берегах річки Волхов. З самого заснування (859 р) і до 17 століття він був значним форпостом на північно-західному кордоні. У середні віки місто стало столицею Новгородської вічової республіки, великого центру культурно-економічного та духовного життя Русі. Від цієї епохи у Великому Новгороді залишилося безліч релігійних та архітектурних пам'яток, давніх монастирів. Все більшої популярності у росіян та іноземних туристів користуються музеї Великого Новгорода.

Новгородський Кремль

Важко встояти перед захопленням тому, хто вперше бачить найбільший архітектурно-релігійний комплекс міста Новгородський Кремль. Почуття подяки виникає до тих, чиїми зусиллями вдалося зберегти його у чудовому вигляді. Не можуть не дивувати масштаби споруди: висота стін, що огороджують, від 8 до 15 м., товщина в окремих місцях 6,5 м. З невеликої дубової фортеці, спорудженої при Володимирі Ярославовичі (сині Ярослава Мудрого) в 11 ст., Кремль став кам'яним у 15 м. віці.

Головний об'єкт уваги туристів тут – Софійський собор, збудований на зразок константинопольського храму. Це чудова хрестово-купольна споруда – 5-нефний білий храм, з шоломоподібними куполами. Після довгих років забуття та розрухи сьогодні він виглядає як справжня архітектурна перлина середньовіччя та діє як кафедральний собор. Не менш цікавими є й інші старовинні храми Кремля. Невелика будівля з маленькою дзвіницею та хрестовим куполом – церква Андрія Стратілата містить унікальні розписи 16-17 ст.

По суті, це боковий вівтар, що залишився від великого Борисоглібського собору. Не можна пройти повз церкву святого Сергія Радонезького (15 ст), що привертає увагу своєю високою вежею. Через невеликий крен вежу називають «пізанською». Відвідувана багатьма церква Входу Господнього до Єрусалиму, де зараз розміщується лекторій.

Грановіта (Владична) палата – єдиний зразок готичної цивільної архітектури – музейно-виставковий комплекс. У приміщенні колишніх казарм організовуються тимчасові виставки. Поблизу Софійського собору знаходиться монументальний пам'ятник “1000-річчя Росії” – осередок скульптурних зображень великих особистостей Росії.

Музей старожитностей

Не дивно, що у стародавньому російському місті є збори експонатів, що підтверджують солідний вік Великого Новгорода. Усі вони перебувають у одному з найстаріших міських закладів – Музеї старожитностей, заснованому травні 1865 р. Він був організований з ініціативи М. Р. Богословського, зі співробітника статистичного губернського комітету.

Перша публічна виставка відбулася на приватній квартирі Богословського. У 1867 р. музейні раритети відвідали етнографічну виставку в Москві, справивши сильне враження на відвідувачів. На деякий час (1878-92 р) заклад припиняв свою діяльність. Найцінніші релігійні артефакти було передано до Петербурзьку духовну академію.

Нове життя Музею старовин почалося в січні 1893 р у щойно відбудованій будівлі, коли відбулося урочисте освячення артефактів. Потім організували сховище під час єпархії, куди доставлялися старовинні пам'ятки та предмети мистецтва. У будівлі архієрейського будинку відкрили виставку живопису Стародавньої Русі.

У 1922 р. за підсумками роботи комісії з вилучення церковного майна музейна колекція збагатилася 400 експонатами. В експозиціях представлені срібні прикраси, монети, побутові предмети та багато іншого. Зібрання архівних фотографій, кінохроніка знайомлять із історією розвитку важливого для країни закладу.

Владична палата

Центр загального тяжіння відвідувачів у Новгородському Кремлі – Владична (Гранова палата) Це колишня резиденція новгородських єпископів, де проходили засідання представників вищої влади. Будівлю, збудовану в середині 15 ст, 2 рази реставрували з метою збереження первісного вигляду. Сьогодні в комплексі (2 будинки) представлені різні експозиції. Виставки «Золота комора» та «Палата архієпископа Євфимія» розміщені у Грановитій палаті.

«Золота комора» – виставка творів ювелірного мистецтва 16-18 ст., що вражає різноманітністю та майстерністю виконання виробів. У «Палаті єпископа Євфимія» демонструється обстановка життя єпископів, їх вбрання, предмети побуту та ін. Головна експозиція комплексу займає 2-поверховий будинок, збудований у 18 ст. як адміністративний центр. У 1865 р. у ньому на честь 1000-річчя Русі відкрили музей.

Біля входу до нього прикріпили пам'ятну табличку, присвячену засновнику закладу Миколі Богословському. Його заслуга – збереження безцінних раритетів – унікальних берестяних грамот, дають повне уявлення життя стародавніх новгородців. Тут є безліч цікавих археологічних знахідок, предметів декоративно-ужиткового мистецтва, зокрема ікон. Є експозиція, що відображає події у війні.

Новгородський музей-заповідник

Найстаріше об'єднання музейних закладів Росії є масштабний комплекс музеїв, архітектурних пам'яток, унікальних колекцій різного напряму. Новгородський музей-заповідник став формуватися ще до революції, в 1865 р. Зараз територіально займає м. Великий Новгород, всю Новгородську область і об'єднує все музеї цього простору.

Під заступництвом заповідника числиться майже 170 будівель та інших споруд. Фонди налічують понад 400 тис. рухомих предметів, понад 300 тис. наукових експонатів. Філії знаходяться в інших містах: Вітославиці, Стара Русса, Валдай, Чудово, Боровичі. Одразу після встановлення радянської влади, коли пройшла націоналізація церковного майна, зібралася величезна колекція експонатів. Їхнє число з кожним роком поповнювалося за рахунок археологічних розкопок та ліквідованих приватних закладів.

Січень 1976 р. – офіційна дата заснування. Сьогодні всі пам'ятники заповідника включені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (1992 р.) 17 відділів закладу займаються масштабною культурно-просвітницькою, науково-археологічною, реставраційною та виховною роботою. У заповіднику безліч різноманітних колекцій: рукописних, друкованих книг, зброї, виробів декоративно-ужиткового мистецтва. У його фондах зберігаються шедеври давньоруського живопису, іконопису, дерев'яного різьблення тощо.

Ярославове Дворище

За припущеннями істориків, на місці, де стояв палац Ярослава Мудрого, знаходиться Ярославове Дворище, яке згадувалося у літописах 12 ст. як «Княжий двір». У 16 столітті за правління Івана IV його стали називати Гостиним двором. Не можна не захопитися цим чудовим місцем, обгородженим від річки витонченою аркадою. Вона, як і Воротна вежа, залишилася від Гостинного двору, збудованого в Петровську епоху.

На компактній території розташовані Микільський собор, церкви: Дружина Мироносиць, Прокопія, Параскеви П'ятниці, Успіння, Георгія, Іоанна на Опоках. Кожен із цих релігійних пам'яток – свого роду архітектурний шедевр. На увагу тут заслуговує також пам'ятний Ганзейський знак – стилізоване зображення 2-х древніх вітрильників: новгородської човни та ганзейської когі.

Бронзові вітрила утворені плетеними кронами символічних дерев. Оригінальна композиція була встановлена на момент проведення міжнародного святкування Ганзейських днів у 2009 році. Ще один об'єкт, присвячений цій події – Ганзейський фонтан. Його чаша виконана як гранітного кола, що втілює ідею столу переговорів. У Воротній вежі чи Гридниці розміщено виставку «Християнські давнини. Художній метал 11-19 ст.», де є що подивитися.

Вітославлиці

Поруч із Юр'євим монастирем, неподалік Великого Новгорода, розташований архітектурний заповідник російського дерев'яного зодчества. Названий він Вітославліці за аналогією з селом, яке було в цьому місці з 12 століття. Її оточувало безліч малих монастирів. Пішло в небуття село та монастирі, з обителів залишився лише Благовіщенський. Чарівний природний ландшафт із озерами та протоками, змішаним лісом у 1960 році вибрали для створення музею просто неба.

У ньому вирішили розмістити старовинні дерев'яні церкви. Їх доставляли з різних сіл та міст Новгородської обл. Сьогодні на території заповідника розміщено 22 об'єкти з дерева. Тут знаходиться шатрова церква Успіння (16 ст), побудована за принципом «вісімок на четверику». Її доставили із Курицька. З села Передки привезли храм Різдва Богородиці, споруджений 1531 р. на кшталт хрестчастих на підклеті з трьома престолами церков.

Вражає 3-ярусний храм Миколи (1767) з Високого Острова. Цікавими є й інші релігійні споруди дерев'яного зодчества. Почуття подяки до творців заповідного місця відчуває кожен відвідувач за те, що вони змогли зберегти плоди віртуозної майстерності новгородських різьбярів по дереву.

Троїцький розкоп

Туристи, які відвідують Великий Новгород, мають унікальну можливість опинитися в його далекому минулому. Таку можливість їм надає Троїцький розкоп, де знайшли знамениті берестяні грамоти. Археологічні роботи ведуться на Троїцькій вулиці поблизу Детинця з 70-х років 20 століття. За цей час дослідникам вдалося докопатися до культурного шару 10 ст.

Внаслідок розкопок виявили безліч руїн будинків, садиб, серед яких є художня майстерня домонгольського періоду. Цінною знахідкою став Новгородський Псалтир – найдавніша книга Русі, написана на воскових дощечках 11 ст. Сьогодні фронт розкопок перетворився на туристичний об'єкт, де відкрито експозицію «Театр часу».

Відвідувати його можуть учасники організованої екскурсії Новгородським музеєм-заповідником. Спустившись униз на 6 метрів, туристи опиняються у стародавньому місті. Вони бачать залишки міських садиб, будинків, господарських будівель та ін. У ювілейний 2009 рік, коли у серпні місту виповнилося 1150 років, на Троїцькому розкопі провели археологічний арт-моб. По периметру розкопу вишикувалися сотні новгородців: вчені, студенти, жителі міста, туристи.

Музей образотворчих мистецтв

Маса вражень чекає на шанувальників талантів російських живописців в історичній будівлі Дворянського зібрання. Воно було збудовано за проектом відомого архітектора Штакеншнейдера у 1851 р. для проведення депутатських засідань, концертів, вечорів, балів. Фасад 2-поверхового будинку був прикрашений фронтонами-кокошниками з ліпними гербами міст Новгородської губернії. У 50-ті роки минулого століття їх прибрали та надбудували 3 поверх, додали портик, що спирається на 8 масивних колон.

Декілька десятиліть тут базувалися радянські організації та навчальні заклади. Музей образотворчих мистецтв відкрили у Дворянських зборах у 2001 році. Основою експозицій стали збори живопису, конфісковані з колишніх дворянських маєтків. До них додали колекції Державного Російського музею та Російського музейного фонду.

Відвідувачі бачать тут усе різноманіття жанрів російського живопису, графіки, скульптури, портретної мініатюри 18-20 століть. Біля входу всіх зустрічає грандіозне полотно Віллевальде «Відкриття пам'ятника 1000-річчя Росії у Новгороді 1862 р.» Експозиції зачаровують картинами Рокотова, Левицького, Брюллова, Боровиковського, Айвазовського, Тропініна, Рєпіна та ін. Захоплюють виразні скульптури Шубіна, Антокольського, Трубецького, Врубеля.

Зал Військової Слави

Багата історія військових подвигів новгородців втілена у відкритому 2012 р. Залі Військової Слави. Він розташований у символічному місці міста – біля захисного середньовічного валу, поряд із пам'ятною Стелою. Його експозиція відбиває ратні подвиги жителів Великого Новгорода протягом 1000 років. Колектив професіоналів: істориків, художників, працівників культури працювали над створенням та збиранням експонатів. Завдяки їхнім зусиллям, фонд Залу збагатився 80-ма раритетами: фото, нагороди, картини, мундири, зброя тощо були передані жителями.

Одна з виставок розповідає про 16 найяскравіших епізодів військової слави. Вони відображені у 16 барельєфах на 4-х міні-обелісках, що оточують Стела. Оглядаючи експозицію, можна дійти невтішного висновку про неоціненний внесок новгородців на захист рідної землі, дізнатися імена видатних військових. Великий інтерес викликає виставка воскових постатей воїнів 4-х епох (13, 17, 19, 20 століть) Фігури Новгородського ратника, Стрільця, Обер-офіцера кірасирського полку, Командира РККА майстерно виготовлені знаменитим художником-скульптором Михайлом Нестеровим. Експонати “Зали Військової Слави” постійно поповнюються.

Ліхудів корпус

Старовинна будівля привертає увагу монастирського вигляду вікнами та різьбленим дерев'яним ганком. Саме воно надає будові казкового вигляду, навіваючи думки про далеку старовину. Будівля, що називається Ліхудовим корпусом, було зведено в 1670 на старому фундаменті 15 століття. На ньому тоді ґрунтувався комплекс будівель різного призначення, які в історичних документах називалися «Архієпископський палац». Хоча, за свідченням тих самих документів, архієпископи в ньому ніколи не жили. Тут розміщувалися військовослужбовці, склади з продовольством та порохом. Новозбудований будинок отримав назву на прізвище 2-х грецьких ченців-вчених – братів Іоаннікі і Софронія. Вони заснували в 1706 Греко-слов'янське училище – авангардну для тієї епохи школу.

У ній знаходилося 2 класи: слов'янський та греко-слов'янський. У слов'янському класі діти навчалися читання, письма, граматики, риторики, вивчали поетику. У греко-слов'янському класі додатково вивчалася грецька мова, читання та письмо. Пізніше, в 1740 р., заклад реорганізували в духовну семінарію та перевели до нової будівлі. Ліхудів корпус зайняли лікарня, бібліотека та архів.

Дитячий музейний центр

Пізнавально-навчальний заклад для дітей. Тут вони долучаються до народної творчості, знайомляться з мистецтвом новгородських майстрів, з історією та культурою рідного краю. У центрі регулярно відбуваються виставки дитячих робіт, творів відомих художників Новгородської обл. та міста. Щотижня організовуються екскурсії з тематичних експозицій.

У вихідні дні засідає «Клуб вихідного дня», де школярі разом із батьками беруть участь у майстер-класах ремісничої майстерності. Керують ними професійні майстри-педагоги, які передають свій досвід та навички. Заняття проводяться у спеціально обладнаній навчальній кімнаті «Народна культура». Наразі вдосконалюються постійні виставки «Місто хлопчика Онфіма» та «Історичні джерела» із залученням інтерактивних засобів.

У програмі центру розвиток жанрів дитячого фольклору, участь дітей у народних святах та фестивалях. У центру розташована «Онфимкина галявина», де живе Дід Трескун – міфологічний зимовий дух – герой стародавнього фольклору. Від нього діти дізнаються багато цікавого про народні прикмети зими, навчаються в нього премудростям селянської праці. Знайомляться з легендами та переказами, пов'язаними з Трескуном.

Державний музей художнього мистецтва

Можливість ознайомитися з творами художників Новгородської землі надає спеціалізований заклад, відкритий у місті 2002 року. Це ГМХІ, основу якого заклав обласний центр мистецької творчості. У день його відкриття (8 квітня 1994 р.) 20 маститих художників Новгорода принесли в дар центру свої картини, і це стало щорічною традицією. За 8 років (1994-2002 р) таким чином сформувалося зібрання у кількості 2-х тисяч творів, і центр було оголошено Державним музеєм художнього мистецтва.

Знаходиться на території Десятинного жіночого монастиря (центр міста) на Софійській стороні та займає 2 будівлі. Головний офіс закладу розміщується на 1-му поверсі північного корпусу монастиря (1814-20 г). Сьогодні в ньому проходять тематичні виставки, присвячені творчості того чи іншого художника. Тут демонструються роботи не тільки професійних живописців Новгорода та області, а й юних художників (наприклад, Лії Райцевої та ін.).

Цікаві виставки, присвячені природним красам Карелії та пам'яті Олександра Невського. У цьому ж корпусі знаходиться сховище експонатів та службові приміщення. У корпусі N 6 Десятинного монастиря відкрито сучасну експозицію «Синій кобальт» з колекцією новгородської (синьої) порцеляни.

Музей праски

Не можна залишитися байдужим під час відвідування експозиції, присвяченої необхідному побутовому предмету – прасці. Вона відкрита у Вітославицях, ставши частиною музею народного дерев'яного зодчества. Експозиція демонструє всі види прасок, представлених у еволюційному розвитку. Понад 200 експонатів відображають технічний прогрес у галузі виготовлення прасок, вироблених у різних країнах світу. Тут є примітивне знаряддя прасування – російський рубель – дерев'яна планка з різьбленими насічками.

Їм добре розм'якшувалися та розгладжувалися лляні тканини. Представлені різні екземпляри вугільних прасок, що з'явилися в середні віки та служили майже до середини 20 століття. Ці вироби з чавуну важили часом 15 кг і були небезпечні, оскільки всередину закладалося розжарене вугілля. Є тут і більш вдосконалені моделі вугільних прасок, подібні до міні-печки.

Цікавим є зразок 18 ст. зі змінним вкладишем, який розжарювали на вогні та вкладали у порожній корпус. Можна побачити спиртову праску, до корпусу якої прикріплювалася металева колбочка, куди заливався спирт. Подано газовий прилад, що розігрівається від горіння газу. Є й водяний апарат, у підошву якого заливалася вода, та суперсучасні електричні екземпляри.

Кіномузей Валерія Рубцова

Поблизу Ярославового дворища у «Будинку міщанки П. Л. Бутузової», архітектурно-культурному пам'ятнику 19 століття відкрився кіномузей. Його організував новгородець Валерій Рубцов, котрий зібрав велику колекцію унікальних кіноекспонатів. Різноманітні раритети кіноіндустрії 1-ї половини 20 ст. займають 1-й поверх будівлі. Відвідувачам надається можливість побачити усі зразки радянської кінотехніки 20-40-х років. Є експонати, пов'язані зі світовою кіноіндустрією: камери, проектори, магічні ліхтарі, столи-монтажі.

Експозиції 2-го поверху демонструють багато різноманітних аксесуарів, кіноатрибутики, газети, книги, журнали з кінотематики. Багато фото радянських, російських та зарубіжних артистів; кіноафіш, квитків. Тут зберігаються кіноплівки рідкісних старовинних фільмів, документальної кінохроніки з Новгорода. Цінні раритети – кінокамера Юрія Гагаріна. Шанувальники таланту Олександра Абдулова та Ірини Алферової познайомляться з їхнім особистим кіноархівом. Нещодавно у закладі відкрилася нова міні-виставка «Будка кіномеханіка».

Майстерня-музей Олександра Варенцова

Важко переоцінити внесок у розвиток художньої культури Новгородської обл. заслуженого художника Росії А. Варенцова, який організував творчу майстерню. Велику допомогу у створенні комплексу йому надала його дружина та учениця Світлана Акіф'єва, художник-мистецтвознавець. Почесне місце тут займає галерея живописних робіт майстра. Вона відкрита у рамках ретроспективної виставки, присвяченої 65-річчю чудового художника.

На ній представлений весь творчий діапазон майстра: натюрморти, портрети 70-х років, реалістичні та імпресіоністські краєвиди, акварельні етюди, декоративні картини. У Малому залі експонуються книжкові ілюстрації та акварельні малюнки Світлани Акіф'євої. Виставлено твори поліграфії, створені за картинами Варенцова. Зустрічі художників, обмін досвідом, майстер-класи відбуваються у класі графіки. Початківці художники роблять тут перші мазки під керівництвом досвідчених майстрів. Любителі живопису можуть придбати в майстерні етюд, що сподобався.