Староміська площа у Празі – історія, фото, опис, пам’ятки, карта
Столиця Чехії, Прага, вважається одним із найкрасивіших міст Європи. Злата Прага, як її любовно називають, захоплює старовинні пам'ятки архітектури, грандіозні релігійні споруди, середньовічні вузькі вулиці. М'який клімат, чудова природа, затишні готелі, чудова місцева кухня та порівняно невисокі ціни роблять Прагу привабливою для туристів.
Історія
Історична частина міста поділяється на Старе місто та Нове місто. Вони з'єднані легендарним Карловим мостом, який став символом столиці. У Старому місті розташована Староміська площа.
Перші згадки про це місце відносяться до початку X ст. У цьому місці на перетині торгових шляхів, у XII столітті утворився найбільший у Європі ринок. У XIII він отримав назву Старий Ринок, а з XIY – Староміський. Для здійснення торгових угод сюди з'їжджалися купці з інших країн. У ті часи йшла жвава торгівля тканинами, одягом, виробами з дерева, глини та шкіри. А також продуктами харчування – ароматними хлібом та здобами, дарами природи, садівництва, городництва та молочного виробництва – ягодами, грибами, овочами, фруктами, сирами, олією, сиром. З півночі країни привозили рибу.
Протягом століть називали це місце по-різному – Староміський плац, Велика площа. До цього часу збереглася назва, отримана у 1895 році – Староміська, а місцеві жителі називають її Старомак. Тут проводилися народні гуляння, ярмарки та торгові угоди, а також публічно стратили людей. У 1422 страчений Жевлінський, який підняв бідняків проти знаті, один із ватажків гуситів Ян Рогач був убитий у 1437 році. У першій чверті XYII століття 27 людей були страчені за спробу повалити австрійську династію Габсбургів.
Згодом площа стає культурним центром: у XIY столітті розпочато будівництво Тинського храму, потім зводиться міська ратуша та вежа, на якій встановили легендарні астрономічні куранти. З 60-х років минулого століття на Старомак заборонено в'їжджати на транспорті – тепер це прогулянкова територія для пішоходів. Але за бажання всі визначні пам'ятки можна оглянути, об'їжджаючи їх у каретах, запряжених одним чи кількома кіньми.
Опис
Площа має форму квадрата, розмір якого майже 15 тис. кв. м. Розташовані по периметру будинки поєднує кілька архітектурних напрямків – витончене рококо, ренесанс, розкішне бароко, вони логічно доповнюють одне одного. Площа прекрасна химерним змішуванням стилів. Вдень тут багатолюдно, багато туристів бажають оглянути пам'ятки столиці.
Гостей розважають вуличні музиканти, ілюзіоністи, несподівано оживаючі постаті мімів – вистави проходять до пізнього вечора. Костюмовані ходи, барвисті фестивалі, ярмарки та інші заходи відбуваються тут майже постійно.
На Староміській площі можна провести весь день і нудно не буде, бо розваг тут вистачає – окрім вуличних розваг можна оглянути полотна майстрів у художній галереї або побродити романськими підземеллями, пообідати у старовинному пивному ресторані, випити ароматно кави з найсмачнішою випічкою, відвідати церковну службу чи концерт органної музики, купити сувеніри.
Про чеське пиво годі й говорити – це національний напій, тут варять сотні сортів пива, у тому числі домашніх пивоварнях за стародавніми традиціями. У знаменитому пивному закладі “Староміському ресторані” відвідувачам запропонують багато сортів цього традиційного напою. Будівля ресторану гармонійно вписується в стиль та архітектуру міста.
Столики в теплу пору року розташовуються вже перед входом і можна насолодитися не лише стравами та напоями, а й поспостерігати за життям міста. Затишне внутрішнє приміщення оформлене в етнічному стилі – добротні дерев'яні меблі, багато кімнатних рослин, по стінах розвішані картини з краєвидами середньовічної Праги. На площі розташований центр Туризму – тут можна дізнатися про визначні пам'ятки міста, купити буклети та отримати карту міста безкоштовно.
Визначні пам'ятки
У центрі розташовано пам'ятник Яну Гусу. На західній частині ратуша та вежа з курантами Орлою. У ньому розташовувалися органи самоврядування. У північній частині знаходиться храм св. Миколи (Мікулаша) – одна з культових споруд, що не належать до католицизму. Церква належить “Чехословацькій гуситській церкві”. У східній частині розташований Палац, що належить роду Кінських.
Одна з найяскравіших представників прізвища – Берта Кінська, лауреат Нобелівської премії в галузі миру. Цікавий середньовічний особняк “Біля кам'яного дзвона” – передня частина його виконана в стилі готика. Він відрізняється домовим знаком – дзвоном із каменю. У цій будівлі проводяться виставки сучасних художників.
Тинська школа у східній частині – один із старих навчальних закладів столиці. Заснована в останній чверті XIII століття, учні в ній навчалися латиною. Проіснувала установа до середини XIX століття, потім її перевели до іншої будівлі. На головному фасаді можна помилуватися фрескою “Піднесення Діви Марії”. З прикрашаючих елементів найбільше вражають аркова галерея, спарене вікно та аркади з залишками сграффіто (сграффіто – вид обробки, коли на грунт наноситься кілька різнокольорових шарів фарби, після висихання на цьому місці подряпується потрібний малюнок) у стилі ренесанс.
Одна з найцікавіших будівель – “Будинок біля хвилини”, що входить до комплексу будівель ратуші. Спочатку було побудовано в готичному стилі і відноситься до XY століття, але потім, після ремонту, набуло рис ренесансу. На початку XYII століття фасад був прикрашений чорно-білим розписом, виконаним у стилі сграфіто на історичні, біблійні та міфологічні тематики. У будівлі розташована Організація празького магістрату з охорони пам'ятників, на першому поверсі кафе, в якому пропонують скуштувати багато сортів чаю, кави та десертів.
Будинок Трчковський інша його назва “Біло єдиноріг” – побудований в XY столітті як резиденція роду Трчковських. Поруч збудований собор Діви Марії перед Тином. На площі знаходяться кілька невеликих середньовічних споруд – Штрохівський будинок, передня стіна якого прикрашена фресками у стилі ренесансу. На одній із них зображено святого Вацлава на коні, а над входом встановлено статую Мадонни. Фасад прикрашає витончений балкон у новому готичному стилі.
Будинок із дивною назвою “Біля кам'яного баранця”. Особливо цікаві люди можуть розглянути на будинковому знаку, що ягня зображено з рогом. Дехто вважає, що це не баранець, а єдиноріг. Виникає природне питання, чому будинок названий “біля баранця”. “У кам'яного столу” – тут з 1907 по 1914 був модний салон Фантової-Вертайм. Його відвідували відомі люди, серед них: Ейнштейн і Кафка. На будинку розташована фреска “Втіха страждущих”. На Старомаку розташовані ще кілька невеликих середньовічних будов, кожна з яких має власні імена. Всі будівлі чудово збережені та доповнюють вигляд площі, роблячи її унікальною.
Ратуша з астрономічним годинником
Староміська ратуша – відвідувач потрапляє в прикрашений чудовим розписом вестибюль, за яким йдуть інші приміщення.
Брожікова зала – прикрашена полотнами художника Вацлава Брожика на історичні сюжети. Площа його дорівнює площі всієї будівлі. Тут знаходиться крісло мера, в яке дозволяється сісти відвідувачам.
У Залі засідань встановлено скульптури богині правосуддя Феміди та Христа. На стінах герби ремісників – бондарів, корабельників, шевців та представників інших професій. Деякі герби легко пояснити, у шевців, наприклад, чоботи, але є й символічні – на гербі гончарів зображені Адам та Єва на знак того, що Бог створив людину з глини.
Романське підземелля – тут знаходяться скульптури святих, тюремні (площа раніше служила місцем страти) та складські приміщення. Тут же розташовані колодязі, відомо, що ратуша складається з декількох будівель, об'єднаних підземними ходами та підвальними приміщеннями.
Йіржиков зал – оформлений багатими люстрами і красивою обробкою в коричневих тонах.
У ратуші проводиться реєстрація шлюбу – весільна церемонія в середньовічній обстановці робить цю дію неповторною і незабутньою. Крім того, туристи можуть оглянути старовинні приміщення всередині ратуші: оглянути годинники та скульптури, картини та фрески. У верхній частині вежі розташований оглядовий майданчик – чудовий шанс помилуватися містом з висоти та зробити чудові фотографії на згадку.
Якщо говорити про ратушу, то її справжньою окрасою та пам'яткою є годинник Орлою, куранти. До створення годинника розпочали у 1410 році. Ця складна справа була довірена майстрам Мікулашу Кадану та математику Яну Шинделю. Створення годинника в цьому жвавому місці продиктоване необхідністю – щоб люди не запізнювалися на церковні служби та торгові угоди.
У XY столітті виготовили циферблат із календарем та встановлені скульптури у готичному стилі. Фігури апостолів з'явилися торік у ХІХ столітті. Астрономічні куранти, як і в колишні віки, показують справжній та старий чеський час. Диски курантів мають чотири основні компоненти. Вони розташовані на тлі Землі та неба, показують зображення зодіакального кільця, Місяця та Сонця. Годинник показує світанок і схід, а золота зірка – точку весняного рівнодення.
Щогодини вдень відбувається захоплююча дія в середньовічному стилі. У потрібний момент фігура, що втілює Смерть, запускає механізм. У верхніх отворах з'являються фігури 12 апостолів. Кожен у руках тримає певний предмет, наприклад, у святого Матвія сокира, а Петро тримає ключ. Усі скульптури індивідуальні, вони різні пози, особи і навіть міміка.
Трохи нижче в бічних частинах розташовані скульптури, що персоніфікують Жадібність, Смерть, Турка та архангела Михайла. Ці фігури також починають рухатися – скелет перевертає годинник і киває Турку, Турок негативно мотає головою Скряга струшує гаманець, а Михайло карає грішника мечем. Під час Другої Світової війни куранти значно постраждали, але були відреставровані, зараз тисячі туристів милуються шедевром, створеним талановитими майстрами та вченими.
Храм Святого Миколая
Церква побудована дома споруди, відомого з XIII століття. Вона перебудовувалась кілька разів, остання перебудова проводилася у 1732-1737 роках. Внаслідок цього у місті з'явилася грандіозна релігійна споруда у бароковому стилі. В інтер'єрі – чудовий орган, вітражі із зображеннями святих Вацлава та Миколаша.
З 1787 за наказом короля Йосипа II закривалися релігійні споруди країни, така ж доля спіткала і церква святого Микулаша, його зайняла для своїх потреб міська магістратура. Тут зберігали зерно, потім меблі, документи, книжки. Оскільки згодом будинок занепав, його вирішили знести. В 1870 храм передали в оренду Російській православній церкві, це врятувало його від руйнування – храм реставрували.
Багато предметів були даровані Священним Синодом, як і дзвони, відлиті коштом Росії. Грандіозна люстра (хорос) прикрашає внутрішнє оздоблення приміщення. Люстра була подарована російським імператором Олександром ІІ на честь 12-річчя цесаревича Миколи. Виготовлена на Гарраховській мануфактурі та має форму імператорської корони. Освячення храму відбулося у серпні 1874 року, але після війни православні служби були заборонені. З 1997 року у храмі дозволили Великдень та на Різдво проводити хресні ходи.
Пам'ятник Яну Гусу
Пам'ятник Яну Гусу встановлено в 1915 до 500-річчя страти національного героя чеського народу, звинуваченого в єретизмі. Автор – Ладислав Шалоун. У центрі знаходиться постать Яна Гуса, повернена обличчям до Тинського храму. По периметру розміщено напис Яна Гуса: “Кожен хоче любові та істини”. Композиція складається з двох груп людей – одна група репрезентує воїнів-переможців, прихильників Гуса, інша – емігрантів, яких вигнали через двісті років після страти Гуса. Між ними знаходиться постать Жінки-Матері, яка символізує відродження народу.
Храм Діви Марії перед Тином
Церква – це чинний католицький храм, що включає елементи у стилі готики та бароко. Будівництво грандіозної споруди тривало майже 200 років та закінчилося в середині XYI століття. У місті з'явився чудовий гуситський храм. У 1679 році будова серйозно постраждала від найбільшої пожежі, її неф (поздовжній елемент у конструкції храму) став набагато нижчим. У XYII столітті під час реконструкції старі готичні вежі замінили споруди у бароковому стилі.
Сьогодні це базиліка завдовжки 52 метри, завширшки 28 метрів, заввишки 70 метрів. Інтер'єр споруди чудовий, в ньому розташовані 19 вівтарів, старовинна купіль та кам'яна кафедра, що відносяться до XY століття. У вівтарі праворуч нефа встановлено статую Мадонни з немовлям Христом на руках. Стіни церкви прикрашають картини роботи Шкрети та полотна інших відомих художників. Пражане пишаються унікальним органом церкви, його зробив німецький майстер Мундт, на початку нашого століття в Бонні була проведена його ретельна реставрація.
Тут перебуває понад 60 поховань, не лише відомих людей, а й простих парафіян: астролога Браге, єпископа Луціана та дитину з єврейської родини Шимона Абелеса. Він потай відвідував церкву, а потім перейшов у католицьку віру. Батько хлопчика, коли дізнався про це, протягом довгого часу мучив сина, а потім наказав убити його. Похований хлопчик у храмі як мученик.
Де знаходиться і як дістатися
Знаходиться Староміська площа в районі Прага 1 – у центрі міста.
Добратися до площі можна зеленою лінією метро до станції Staromestka або Mustek, якщо скористатися жовтою гілкою – до станції Namesti Republiky (Площа Республіки).
Трамвай No 1, 2, 6, 14, 17, 23, 41, 57, 59 до зупинок: Namesti Republiky, Pravnicka fakulta, Staromestska.
Пройтися середньовічними вуличками, помилуватися на величну Влтаву, відвідати грандіозні храми, скуштувати напрочуд смачну чеську кухню і придбати витончені сувеніри.