🌴 24 години в Анталії: ідеальний маршрут для знайомства з містом 🇹🇷

Якщо Анталія асоціюється тільки з білими готелями і відпочинком ” все включено “, то час щось з цим робити. Теплі люди, хитромудрі вулички, смак традиційної кухні, запахи квітучих апельсинів, котики, шум Середземного моря і так багато іншого — це теж Анталья. Запрошую провести 24 години зі мною у цьому чарівному місті.

Ностальгічний трамвай та AntalyaKart

Неможливо не помітити цих червоних красенів, що курирують містом. Кажуть, що такі трамваї були подаровані Нюрнбергом у 1970-х, але всередині відчувається вже зовсім турецький вайб. Залежно від номера трамвая маршрути пролягають уздовж узбережжя від Археологічного музею, пляжу Коньяалти, міського парку до Старого міста – ідеальний туристичний маршрут та ще й на громадському транспорті! До речі, трамваями (але вже не ностальгійними) можна доїхати як до аеропорту (гілка T1A), так і до древнього міста Перге.

Для пересування громадським транспортом знадобиться AntalyaKart. Картку можна придбати в спеціальних автоматах та кіосках, а також в аеропорту. На просторах Google Play і Apple Store можна знайти однойменну програму, але, судячи з відгуків, цей варіант підходить більше для місцевих з можливістю поповнити баланс через турецький банк. До речі, сплатити проїзд можна і за допомогою безконтактної картки, приклавши її до валідатора у транспорті.

Набережна та пляж Коньяалти 

Любителям довгих прогулянок уздовж моря сюди! Коньяалти (Konyaaltı) – це не тільки міський пляж, але й променад довжиною в цілих 10 кілометрів, де чудово поєднуються бігові та велодоріжки, зони відпочинку, кафешки та бари. Від яскравого сонця можна втекти в зеленій зоні — Середземноморському міському парку (Akdeniz Kent Parkı). До речі, пару слів про пляж: будьте готові до великої гальки та кришталево чистої води. За піщаним пляжем вирушайте до Лару (Lara Plajı). 

Археологічний музей

Після Першої світової війни Анталья опинилася під італійською військовою окупацією. У цей час італійські археологи почали вивозити археологічні знахідки, виявлені у центральних районах міста. Спроба вкрасти історію провалилася, і завдяки тодішньому раднику султана скарби залишились у рідних краях. Саме ці події стали створення музею. 

З 13-ма виставковими залами та 25-30 тисячами експонатів у колекції вам точно буде на що подивитися. Найбільше мене надихнули візантійські мозаїки та іконопис, зразки монет та етнографічні зали. Після культурної програми пропоную залишитись у музейному дворику на каві у чудовій компанії наймиліших котиків та важливих павичів.

Калеїчі (Kaleiçi)

Старе місто по-турецьки – це Калеїчі, що означає “всередині фортеці”. Близько 2000 років тому Аттал II, цар античного міста Пергама, вибрав ці землі на будівництво нового поліса. На його честь і назвали Анталлю (а раніше, ще очевидніше, Атталья).

Блукати лабіринтами Калеїчі — це окреме задоволення! У самобутніх отоманських інтер'єрах розташовуються затишні кав'ярні та бутикові готелі, а стіни “фортеці” прикрашають вражаючі мурали. Офіційний топ-місць Калеїчі очолюють: Адріанські ворота, башта Хидирлик, мінарет Йівлі та Годинникова вежа — про них докладніше.

Адріанські ворота

Монументальна Адріанська брама (Hadrian Kapısı) — це свого роду тріумфальна арка 130 року до нашої ери. Ворота, споруджені на честь візиту римського імператора Адріана, стали одним із головних входів у Калеїчі. Три мармурові арки, колони, скульптури, барельєфи, шляхетний герб — така помпезність безперечно захоплює. Цікаво й те, що донині на дорозі під воротами збереглися тисячолітні вибоїни від тодішніх возів.

Башта Хидирлик

Башту Хидирлик (Hıdırlık Kulesi) збудували стародавні римляни у другому столітті нашої ери. Але ось точне її призначення встановити важко. Згідно з одним із варіантів, це оборонний бастіон. Виходячи з другої версії, це міг бути маяк. А завдяки недавнім археологічним відкриттям не виключено, що то був мавзолей.

Мінарет Йівлі

38-метровий мінарет Йівлі (Yivliminare Cami) як орієнтир для гостей Калеїчі. Його видно практично з будь-якої точки міста. Це один з ранніх прикладів ісламської архітектури в місті, датується 1230 роком. Yivli з турецької перекладається як рифлений і ця якість мінарету надає покриття з мозаїки червоної цегли. До реконструкції мозаїка була з плиток темно-синього та бірюзового кольору. У мечеть можна зайти як у музей та познайомитися з релігійною колекцією.

Саат Кулесі

Вартову вежу, ще відому як Саат Кулесі (Saat Kulesi), збудували в 1901 році. Її унікальна квадратна форма та витончений годинник стали однією з “візиток” міста. Приводом для будівництва став 25 рік правління Абдул Хаміда II. Башту звели з необробленого каменю, а її фундамент включає стару частину міських мурів. Цікаво, що циферблати є на кожному боці вежі. Над ними розташовані арки та зубці, виконані в автентичному арабському стилі. У темний час доби Саат Кулесі чудово висвітлюють.

Paşa Cami

Ну і яка ж це Туреччина без базарів? У Калеїчі ви знайдете базари з килимами, лампами, спеціями, чайними сервізами та керамікою. Paşa Cami – одна з таких торгових вулиць. Дорогою мені також зустрілася майстерня художника і без авторських листівок я звідти не пішла. Майстрам буде цінна ваша підтримка.

Старий порт (Antalya Kaleiçi Yat Limanı)

Будучи в Калеїчі, не забудьте спуститися до Старого порту (ще відомий як Римський порт), неподалік знаходиться ще один міський пляж – Мермерлі. Активно порт функціонував із 2-го століття до н. і до 20-го століття н. е., поки не збудували новий комплекс.

Уздовж гавані розкидано безліч яхт різних розмірів. Вони домчать до найближчих пам'яток як водоспади Дуден, печери, черепашій острів. Морську прогулянку можна взяти на годину. А можна вирушити у пригоду і на цілий день. З їжею та напоями — все як годиться.

Водоспади Дуден (Aşağı Düden Şelalesi)

Щоб подивитися водоспади Дуден, зовсім не обов'язково купувати морську прогулянку на яхті. Дістатись місця і на громадському транспорті, що займе добрих 40 хвилин зі Старого Міста. Відмінною альтернативою в цьому випадку буде електросамокат (наприклад, фірми Beam, Bin Bin або Marti).

Оглядові майданчики

До Старого порту можна спуститися і з чудового оглядового майданчика на площі Республіки (Cumhuriyet Meydanı) на панорамному ліфті. З оглядової точки відкривається чудовий краєвид на місто! У парку Карааліоглу (Karaalioglu Park) перед вами відкриється шикарний краєвид на Середземне море та гори.

Ще один класний оглядовий майданчик з ліфтом знаходиться в Коньяалти (Konyaaltı Varyant Büyük Seyir Terası). До речі, у ліфта на Площі Республіки, та й у Калеїчі загалом було знято з ціни для фільму Гай Річі “Операція “Фортуна”: Мистецтво перемагати”.

Бонус: за 10 хвилин фунікулер Tunektepe Teleferik покаже захоплюючі краєвиди на море та Таврські гори. Ціна стандартного квитка – 15 $, а малюки до 6-ти років насолоджуються поїздкою безкоштовно. Вихованці теж вітається на борту.

Котики

У Туреччині до котів та кішок ставлення особливе. Подейкують, що за ісламськими традиціями вважається, ці тварини оберігають від нечистої сили. Інші заявляють, що для турків коти — це про вдачу та щастя.

Так це чи ні мені важко відповісти, але з точністю можу запевнити, що умови бездомних кішок тут кардинально відрізняються від північно-європейських. Для них трояться котячі будиночки, станції з кормом, їм надається медична допомога. Гидувати не варто, можете сміливо заводити нових пухнастих друзів.

Традиційна кухня

Гаряче раджу не оминати місцеву кухню. Правильно розпочати свій день допоможе турецький сніданок. Це не просто прийом їжі, а цілий гастрономічний експірієнс рівня нематеріальної спадщини ЮНЕСКО (на даний момент у шорт-листі на престижне звання).

Варіації відрізняються від регіону до регіону, але чекати варто приблизно такого набору смакот: джеми та свіжі булочки, сири та оливки, копченості, яйця, овочі та, звичайно ж, турецький чай. 

Крім сніданку, рекомендую спробувати кебаб (повірте, після цього у вас рука не підніметься купити “кебаб” в інших країнах Європи), турецька піца піде (Pideci) та/або лахмаджун і мізе. “Кухарська книга” у турків справді величезна. Не бійтеся експериментувати та отримуйте насолоду від кожного шматочка.

Бронювання відпочинку в Туреччині не обов'язково має обмежуватись стінами п'ятизіркового готелю. Сподіваюся, цей гайд надихне вас взяти від Анталії більше.