Біля підніжжя Альп розкинулася перша столиця об'єднаної Італії. Потопаючий у зелені парків, він вважається італійським Парижем і улюбленцем туристів, оскільки безліч визначних пам'яток Турина вражає. Величезна кількість палаців, зведених у XVI-XVIII століттях, рясніє різноманіттям стилів від бароко до модерну. У Турині та його передмісті знаходиться 15 королівських резиденцій, включених до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Його називають і містом освіти: тут є велика кількість ліцеїв, університетів, академій та інших навчальних закладів. Найстарішим є заснований на початку XV століття Туринський університет. Познайомимося докладніше з найбільшими місцями міста, рекомендованими до відвідування.

Площа Кастелло

Тут збиралися місцеві жителі для торгівлі, веселощів, ділових зустрічей в епоху стародавнього Риму. Сьогодні на площі проходила урочиста церемонія зимових Олімпійських ігор 2006 року. Народження, оформлення площі величними будинками розпочалося наприкінці XVI століття. В архітектурному ансамблі площі втілилися ідеї Асканіо Вітоцці. У комплекс площі гармонійно вписалася старовинна будівля замку XIII століття, що дала їй другу назву Замкова площа.

Серед знаменитих стін, що виходять на площу, проходило життя кращих розумів тих часів, які оживали в легендах, переказах, що дійшли до нашого часу. Це Нострадамус, Каліостро, граф Сен-Жермен. Гуляючи площею, не можна не захоплюватися палацом Мадама, Збройової палатою, бібліотекою, Палацом уряду. Королівською придворною церквою, оригінальною скульптурною композицією, будинком найбільшого оперного театру Італії. Чотири головні вулиці міста розпочинаються із цієї площі. Вони принадними променями, незліченними аркадами кличуть дізнатися місто ближче, розгадати його чарівну дію на людей.

Доїхати на центральну площу просто на трамваї №5, автобусах 13, 55, 56. Виходити треба на зупинці Carlo Alberto. На метро до станції Porta Nuova.

Резервуйте індивідуальний трансфер від аеропорту до готелю за 3 448 RUB.

Площа Сан Карло

Головну пам'ятку міста інакше називали Королівською площею або площею армії та Наполеона. Нині тут відбуваються всі важливі масові заходи міста. Створювався ансамбль найкрасивішої площі міста знаменитим архітектором Карло ді Кастелламонте у середині XVII століття. Площа оточується величними палацами, красивими будинками церков стилю бароко, зведених на честь святих Карла, Христини.

У центрі площі височіє цікава статуя з бронзи, що зображає герцога Савойського Філіберта. Автором скульптури є великий Карло Марокетті. Площа вважається за салон міста. Тут є численні затишні кафе, що доповнюють елегантну, елітну атмосферу площі. У старовинних кафе пропонуються страви п'ємонтської кухні, відомі італійські десерти. Знаходиться площа неподалік вокзалу. Пройти до площі можна критою галереєю центральної пішохідної вулиці міста Віа Рома, що починається на Площі Кастелло.

Крот Антонелліана

До 2011 року ця вежа була найвищою будівлею Італії. Символ Туріна, аналогічний знаменитій Ейфелевій вежі Парижа, випадково з'явився в місті в тому самому році з нею. Автором шедевру будівельних технологій був італійський архітектор Антонеллі. Замислювався проект у ролі головної синагоги країни (Турін був її столицею). Завершено будівництво будівлі (висотою 167.5 м) було в 1889 з метою розміщення музею Рісорджіменто (Музей Об'єднання Італії). Це був найвисотніший музей світу. Через 30 років його перевели до іншого будинку.

Знаменита колекція кіно, зібрана Марією Адріана Проло, дала народження Музею кіно, що функціонує зараз і вважається найкращим серед таких музеїв світу. Швидкісний скляний ліфт швидко домчить охочих до унікального оглядового майданчика, що знаходиться високо біля неба. Шпиль вежі височить над містом і видно з будь-якого його місця.

Адреса вежі Via Montebello, 20. Башта відкрита для відвідування з середи до понеділка (з 9 ранку до 20 години вечора). Вартість спільного квитка в музей та оглядовий майданчик становить 14€. За пільговий квиток платять від 8 до 11 євро.

Палаццо Реалі

Королівський палац (Палаццо Реалі), що височіє на центральній площі, вважається найбільш відвідуваною пам'яткою. Елегантна будова в стилі Туринського бароко є офіційною резиденцією членів стародавнього роду Савойя (що мають титул королів Сицилії з 1973 року). У давнину на цьому місці знаходилися Палац Єпископа, Старий королівський палац, Капела Святої Плащаниці. Побудовано палац у 1658 році. Наразі він входить до списків пам'яток світу ЮНЕСКО.

Підземний перехід з'єднує Собор із Палаццо Реалі. Відвідати його можна з екскурсіями чи самостійно. Для перегляду пропонуються Тронний зал, Китайський кабінет, бібліотека, Королівська кухня, спальні королів, Збройовий зал. Червоний зал з надзвичайно багатою прикрасою, Синій зал, що використовується для аудієнцій. інші приміщення палацу.

Розташований в центрі міста Piazza Reale.

Палаццо Мадама

При першому погляді на будинок, що височіє в центрі площі Кастелла, здасться, що це дві будівлі, що належать архітектурним стилям різних епох. Три фасади будівлі збереглися від середньовічної фортеці, воріт, стародавнього замку. Кутові круглі вежі формують у будівлі похмурий, суворий образ, що прийшов із збережених укріплень давньоримського табору. Четверта сторона палацу зроблена у світлій, класичній формі стилю бароко під керівництвом Ювара. Назву палац отримав у XVII столітті на честь двох королів із Савойської династії.

На відміну від зовнішнього вигляду внутрішнє оздоблення Палаці відповідає цілісному, гарному стилю бароко. У ньому є урочисті зали, затишний дворик, багаті інтер'єри всіх приміщень. У головній пам'ятці міста знаходився Сенат королівства Італії, Пінакотека Реджіа (галерея художніх шедеврів королів), Парламент, Вищий суд. Нині у будівлі розміщується знаменитий Музей античного мистецтва.

Серед його експонатів зберігаються малюнки, статуетки, вироби з порцеляни, скла, виготовлені за часів пізнього Середньовіччя (наприклад, малахітову «Вазу Медічі», що існує лише у трьох зразках). Постійно діє виставка з експонатами Гандхари (давнього царства, що знаходиться на території Афганістану).

Дістатись до Палаццо Мадама легко з центральної площі. Для цього використовують подорож на трамваї 15, автобусах 13, 55, 56 до зупинки Carlo Alberto. Вхід до палацу відбувається без оплати. Починається робота о 10 годині, закінчується о 18.00. Кожного першого вівторка місяця організується безкоштовний огляд музею.

Палаццо Каріньяно

Будинок, що стоїть на площі Кариньяно, приваблює незвичайним архітектурним рішенням. Елементи вигнутих ліній, геніально придуманих Гваріні, роблять будову живою, рухливою, збільшуючи його обсяг. Вигнуті парадні сходи, подвійний купол, що прикрашає головний зал палацу, вважаються новаторськими пропозиціями в архітектурі 1679, коли він зводився. Багато важливих історичних подій Італії пов'язані з історією Палаццо Каріньяно.

В оригінальному палаці народився перший король країни Еммануїл II. Тут відбувалися засідання першого парламенту молодої Італії. На фасаді будівлі надовго застигли рідкісні архітектурні елементи у вигляді сміливих індіанців. Малюнки зі своїми зображеннями подарували сім'ї короля після війни з індіанцями Канади 1667 року. Повага до супротивника, його силі відбито у прикрасі палацу.

Зараз у 27 залах палацу розташувалися експозиції Музею Рісорджоменто, які докладно розповідають про історію об'єднання країни. Знаходиться Палаццо за адресою Via Accademia delle Scienze,5.

Замок Валентино

На красивому березі річки По, що протікає в центральному парку міста, причаївся старовинний замок з фасадом, виконаним у стилі бароко. Сторона замку, звернена до річки, вражає червоно-коричневими відтінками старовинної цегляної кладки на тлі зеленої рослинності парку. Перший момент створюється враження двох урочистих будівель.

Зводився замок як фортеця – резиденція Савойського будинку в XIII столітті. Назву він отримав від церкви святого Валентина, розташованої поряд. Будова має незвичайну форму підкови. Його двір прикрашений мозаїкою із мармурових плит. Усередині будівлі виконано багаті елементи прикраси. Замок входить до пам'ятників ЮНЕСКО.

Нині у замку функціонує факультет архітектури політехнічного університету міста. Тут відбуваються конференції, виставки художників. Розміщено визначні місця за адресою Corso Massimo d'Azeglio.

Вілла справи Реджіна

Резиденція королеви Ганни Марії була подарована колишніми власниками, що побудували її в XVII столітті, герцогу Амадею II (королю Сицилії). Поруч із багатою віллою було розбито унікальний парк, сади з терасами, фонтани, гроти. Протягом складної історії вілла пережила період запустіння. Після передачі будівлі державі в 1990 році, пройшли фундаментальні реставраційні роботи, що повернули парку, будівлі колишнього розкішного образу. Зараз у будівлі розташований музей із цікавою колекцією живопису. Серед них є картини, фрески Коррадо Джакуїнто Сейтера Доменіко, Філіппо Мінеї.

Розташована вілла за адресою Strada Comunale Santa Margherita, 79.

Базиліка Суперга

Гарна легенда назавжди застигла під величним куполом незвичайної церкви, що стоїть на вершині пагорба Суперга. Зведення Базиліки пов'язують із легендарною клятвою короля Амадея II Діві Марії. Він молитвами просив допомоги у перемозі над ворогом та отримав її. Церкву почали будувати у 1717 році, закінчили будівництво через 15 років. Будинок у стилі пізнього бароко з величним куполом став символом міста.

У базиліці знаходиться усипальниця багатьох королів Савойської династії. Поруч із вівтарем побудована капела на місці де вимовлялася давня клятва короля на честь діви Марії. Цей момент зображений на фресці, що прикрашає капелу. Центральну частину будівлі займає невеликий музей, що включає картинну галерею, виставку скульптур. Сумна історія загибелі футбольної команди через аварію літака (він зачепився крилом за купол церкви), відображена в меморіалі, встановленому на згадку про загиблих.

Знаходиться Базиліка Суперга за адресою Strada Basilica di Superga, 73. Піднятися на пагорб можна на фунікулері. До місця його відправлення довезе автобус 15 (з Piaza Castello до зупинки Sassi) і далі автобусами 61, 68.

Собор Іоанна Хрестителя

Головне релігійне будова представляє єдиний зразок Ренесансу, що у місті до наших днів. Зведений в 1470 собор, отримав свою назву на честь покровителя міста Іоанна Хрестителя. Безцінною святинею храму є знаменита Плащаниця з відбитками лику, тіла Христа. У капелі собору для загального огляду виставлено точну копію. Справжню реліквію віруючих світу християн виставляють для огляду рідко (один раз на 25 років). Наступного разу важлива церковна подія відбудеться у 2025 році. Зберігається вона у таємній кімнаті у спеціальному вогнетривкому футлярі.

Побудовано храм під керівництвом відомого архітектора Франческо на місці античного театру, будівель перших церков, присвячених Христу Спасителю. Фасад собору виконаний із білого мармуру, прикрашений елементами з дерев'яним різьбленням. Входять до собору по сходах, що дзеркально стоять, у бічних отворах стін. Головний зал виблискує бронзовими зірками на темній мармуровій підлозі. Світлий, об'ємний купол створює відчуття шляху до неба, піднесення Христа.

Нині собор є місцем паломництва віруючих. Знаходиться в центрі міста, поруч із Палаццо Мадама, Королівським палацом.

Церква Сантуаріо справи Консолату

Сучасна будівля красивої церкви є твором відомого майстра стилю бароко Гваріно Гваріні. З'явившись у середині XVII століття дома старовинної церкви Святого Андрія (існувала з IV століття) церква багато разів перебудовувалася. Всередині стародавньої будівлі знаходилася каплиця Діви Марії з чудотворною іконою на її честь. Все життя церкви пов'язане із поклонінням цієї старовинної реліквії. Зараз ікона знаходиться у головному церковному вівтарі.

Сучасний вид будівлі сформувався у 1860 році. З зовнішнього боку будівлі знаходиться статуя Діви Марії з немовлям. Її внутрішнє вбрання вражає красою, різноманітністю елементів стилю рококо, «Соломоновими стовпами», мармуровими скульптурами. У церкві перебувають поховання святих, чиї дії пов'язані з історією міста. Це Лонардо Муріальдо, Джованні Боско, Джузеппе Кафассо. На даху церкви обладнаний зручний оглядовий майданчик, що відкриває незвичайний вид на місто.

Знаходиться Святилище Богоматері Втішительки (церква Сантуаріо делла Консолата) на вулиці делла Консолата. Вхід вільний. Доїхати легко автобусом 52, 60 А або метро до зупинки XVIII Dicembre.

Церква Гран Мадре ді Діо

Величний Храм або церква «Велика Мати Божа» знаходиться біля підніжжя пагорба Капуцинів. Присвячений падінню Наполеона у 1834 році, храм будувався під керівництвом архітектора Бонсіньйоре, який цікавився окультними науками. Він схожий на знаменитий Пантеон Риму. Виріс будинок з величезним куполом на місці храму Ізіди. Так само, як у Римі, у день зимового сонцестояння промені світла падають на таємничі ворота церкви, висвітлюючи дві статуї (Віри та Релігії). Чаша в лівій руці статуї Віри нагадує про головну таємницю церкви, що прийшла в сучасний світ із далеких легенд, Чаше Грааля. Її разом із Плащаницею привезли до Туріна наприкінці XVI століття.

Езотерики вважають, що католицька церква присвячена Великій богині Матері. Вони бачать у міфі про Чашу Грааля символ тіла Великої Матері, яка дає життя. Безліч легенд відомо про підземелля церкви, проведені чорні меси дияволів. Одна з них розповідає про святу воду річки П'ява, що ховається у підземеллях. Саме її вода використовується в ритуалах чорної магії Туріна. Під куполом церкви зустрічаються чорні та білі сили магічного Турина, створюючи межу Світла та Темряви.

Відвідати знамениту церкву Італії можна з 7.30 до 12.00 та з 15.00 до 21ю =. 00:00 вечора.

Церква Сан Лоренцо

Діюча церква знаходиться поруч із Королівським палацом на площі Кастелло. Нічим не примітний будинок своїми пропорціями гармонійно вписаний в ансамбль площі. Зовні воно нагадує фундаментальну споруду житлового будинку, а не величний храм. Зводилася церква Святого Лаврентія у XVII столітті під проводом архітектора Гуаріні.

Його оригінальне мислення допомогло створити незвичайний купол церкви. Він виглядає ніби невагомий і ширяє в повітрі, переливаючись у променях сонця і підтверджуючи незвичність будівлі. Внутрішнє оздоблення церкви вражає своєю оригінальністю, розкішшю. Будівля вважається найкрасивішою базилікою міста.

Знаходиться церква за адресою Via Palazzo di Citta, 4. Доїхати на місце можна автобусами (1. 10. 55, 56) до зупинки Кастелло. Церква відкрита для відвідувачів щодня, а по суботах та неділях тут проходять цікаві екскурсії з гідом. Вхід до церкви не потребує оплати. Церковні заходи, богослужіння відбуваються регулярно.

Палатинские ворота

Пройти до Кафедрального собору, Королівської площі можна через античні палацові ворота, стародавньої будови, спадщини міських стін, що існували в I столітті до н. е. У давнину через ці ворота здійснювався прохід до місця поселення римлян. Тут народжувалась давня столиця Італії місто Турін. Дві кутові вежі, що досягають висоти 30 м і мають 16 бічних граней, добудовувалися в період Середньовіччя.

На центральній частині воріт збереглося два ряди вікон (інтертурріо). За воротами видно залишки варти, бронзові статуї імператорів Августа, Цезаря, що існують з періоду влади Римської імперії. Старовинні ворота додають магії в магічні легенди міста. Їх вважають езотеричним місцем міста за рахунок підземних ходів під вежами, що є плацдармом Чорної меси. Місцеві жителі обходять стороною вежі, де жив Понтій Пілат.

Адреса Палатинської брами: Piazza Cesare Augusto.

Театр Реджіо

На площі Кастелло розташована будівля престижного оперного театру Італії. Воно гармонійно доповнює архітектурний стиль площі, виділяючись яскравими афішами, оригінальною червоною килимовою доріжкою, що кличе на музичне свято. У ньому регулярно відбуваються прем'єри знаменитих балетів, опер світу. Кожна постановка повторюється понад 10 разів. Перша будівля оперного театру була збудована у 1740 році. Сильна пожежа 1936 року залишила дома руїни. І лише 1973 року засвітилися вогні в новому оперному театрі.

Еліптичний зал театру вміщує близько 1800 людей. Акустика, зручна інфраструктура будівлі створюють урочистий, святковий настрій ще за підходу до величної будівлі. Театр має велику популярність у місцевих жителів, туристів. Виступ з його сцені є мрією кожного виконавця.

Єгипетський музей

Історія створення знаменитого музею почалася у XVIII столітті, коли король Сардинії Карл Еммануїл III зацікавився збиранням експонатів, пов'язаних із історією стародавнього Єгипту. У 1824 році він придбав колекцію Консула Франції в Єгипті Бернардіно Дроветті. Поступово Музей став другим за величиною (після музею в Каїрі) власником багатої, цінної колекції. Ще в 2012 році Музей розміщувався разом із картинною галереєю Сабауда (до її переїзду до приміщень Королівського палацу). Музей отримав додаткові приміщення, на території яких розміщуються близько 30 тисяч експонатів, пов'язаних з найбільшою цивілізацією планети.

Серед них предмети, знайдені в похованні знаменитої Нефертіті, рідкісні папіруси, наприклад, «Царський папірус», що розповідає про правителів Єгипту, їх важливі досягнення. Або знаменитий туринський еротичний папірус, який став елементом постійної виставки музею. Тут зберігається найдавніша географічна карта світу. У скульптурному залі розміщуються численні статуї фараонів, міфічних тварин.

Третій поверх музею наповнюють мумії, інструменти, що використовуються для їх виготовлення, сувої із магічної Книги Мертвих. Тут разом із предметами, що підлягають похованню разом із небіжчиком, зберігається хліб, випечений понад три століття тому.

Для огляду музею надано зали трьох поверхів будівлі, розташованої за адресою Via Academia delle Scienze, 6. Працює музей щодня з 8.30 до 19.30 години.

Національний автомобільний музей

Під одним дахом цікавого музею, відкритого у лютому 1957 року, зібрано різні моделі автомобілів, випущених у різних країнах світу. До експозиції музею входять близько 200 унікальних моделей автомобілів, що відображають досягнення 80 брендів. Серед них перша 4-х колісна модель Benz (1893 рік випуску), перший італійський автомобіль (трьох колісна модель Bernardi 1896), перший автомобіль, виготовлений в Турині (Fiat 4HP 1899).

Музей розташований у колишній виробничій будівлі автомобільного концерну та своїми експозиціями ілюструє етапи розвитку світового автомобілебудування. У ньому створено кілька тематичних галерей. Наприклад, одна з них присвячена автомобілям автоперегонів. Боліди Формули Ferrari, кільцева Alfa Romeo, ралійна Lancia та ще понад 20 моделей, що підкорюють складні траси у XX столітті. Серед експонатів музею знаходяться такі машини, як модель «124», що стала прообразом знаменитої «копійки» (першого масового автомобіля ВАЗА) або автомобіль з логотипом «Лада», що з'явився в Тольятті в 1976 році.

Знаходиться музей за адресою Corso Unita d'Italia 40. Їхати треба на метро до зупинки Lingotto або на маршрутних автобусах 1, 17, 18, 34, 35.

Музей східного мистецтва

У резиденції XVII століття розташувалися експонати, виставки цікавого музею, що розповідають про розвиток релігії буддизму, традиції мистецтва давніх країн Сходу. Перший поверх містить колекцію мистецтва Китаю. Предмети з порцеляни, церемоніальні інструменти із бронзи, старовинні лаки китайських династій.

Шедеври культур Тибету, буддистів розміщені на другому поверсі. Творам мистецтва країн ісламу (Туреччина, Іран, Ірак) надано зали третього поверху. Тут же є цікаві роботи з Японії. Це статуї, картини, незвичайні лаки. Відкрито музей у 2008 році. Найбільш ціною колекцією музею вважається предмети мистецтва Гандхари (історична область стародавнього царства від Афганістану до Пакистану).

Статуї Будди, індійські стародавні божества, спорядження самураїв, книги ченців Тибету, вироби з кераміки, бронзи, дерева, виготовлені стародавніми майстрами завжди цікаві для відвідувачів музею. Загалом у його запасниках зберігається понад 1500 цікавих робіт. Знаходиться він у палаці Mazzonis за адресою Via San Domenico. Працює з 10 години ранку до 18 вечора.

Стадіон “Ювентус”

Сучасний спортивний комплекс відкрився у вересні 2011 року. Одночасно переглянути хвилюючі видовища, що проходять на грандіозному стадіоні, можуть 41 000 людей. При цьому, для них гарантовано безпеку, зручність, комфорт у будь-якому місці. доступ до трибунів відбувається через чотири безпечні входи, що знаходяться по кутах арени. Кожен сектор спроектований таким чином, що має 16 різних шляхів підходу до потрібного сидіння.

В екстрених випадках усі глядачі залишають стадіон за 4 хв. Візитною карткою споруди є сталеві опори, виготовлені у формі літери «Л». Вони пофарбовані кольорами Національного прапора Італії. Стадіон “Ювентус” облаштований гарною інфраструктурою. Це є парковка, кафе, зелені зони, 8 ресторанів, торгові зони. На території є алея слави, де є портрети 50 головних гравців команди за всю її історію. З 2012 року тут знаходиться штаб-квартира команди “Ювентус”, футбольні школи.

Стадіон знаходиться за адресою Strada Comunale di Altessano 131. Добратися легко на метро до зупинки Bernini. Далі на спецтранспорті, що прямує до стадіону. Або автобусами 62, 72, 75.

Парк Пеллеріна

У західній частині розташований найбільший парк міста. Його площа становить близько 85 га. Названо парк на ім'я відомого антрополога міського університету. Місцеві жителі називають його парком Пелерина, що пов'язано з однойменною сироварнею, що знаходиться недалеко. Парк створений у середині минулого сторіччя. На ньому облаштовано велику кількість спортивних зон (теніс, басейн, доріжки для роликових ковзанів, футбольні поля).

Часто у парку проводяться святкові заходи, концерти. Він став улюбленим місцем відпочинку мешканців міста. Приємну атмосферу парку допомагає створювати чудова річка Дора Ріпаріа. Знаходиться на адресі Parco della Pellerina.

Пам'ятник Вітторіо Емануеле II

Турин – батьківщина короля Вітторіо Емануеле II, головної історичної особи Італії. Його зусиллями багато регіонів було об'єднано в державу. У центрі міста встановлено вражаючий своїми розмірами монумент, оскільки особистість монарха глибоко шанована італійцями. Висота пам'ятника – 39 метрів, що символізує велич видатного імператора. Бронзовий пам'ятник зображує короля на повний зріст, що велично стоїть на чотирьох гранітних колонах, звернених до різних боків світу.

В основі колон сидять постаті, що нагадують античних богинь. Символізують вони єдність, працю, свободу та братерство, що лежать в основі морально-етичних уявлень мешканців Італії. Монумент знаходиться на одній з найбільших вулиць міста і, відправившись у бік площі Сальферіно, ви потрапляєте в його історичний центр, осередок розкішних палаців, різних музеїв, площ та безлічі статуй.

Замок Ріволі

У передмісті міста розташувався невеликий Ріволі (не плутайте з веронським Ріволі). Головною пам'яткою його вважається замок, збудований у IX столітті. Архітектурний шедевр пережив безліч історичних подій, занепади та великі часи, був пограбований, неодноразово відреставрований, покинутий. Але сьогодні це відомий у Європі Музей сучасного мистецтва. 500 років замок був резиденцією Савойської династії, потім сховищем цінних експонатів образотворчого мистецтва, але французька армія пограбувала його.

150 років у забутті, і замок знову оживає: цього разу він використовується як казарма, що йде врозріз із його масштабами, розкішною архітектурою та великою історією. Після Другої Світової війни була потрібна ґрунтовна реконструкція і замок знову стає музеєм, але вже сучасного мистецтва. Туристи залишаються під враженням від багатої історії стародавнього замку, вражаючих розмірів, архітектурних деталей, експонатів музею та атмосфери давнини.

Музей автомобілів

Автолюбителі неодмінно мають відвідати це місце. У 1932 році Роберто Біскаретті ді Руффіа, один із засновників бренду Fiat, та його син Карло почали демонструвати свою приватну колекцію автомобілів. Через 7 років вона налічувала вже 100 експонатів і була перенесена до приміщення під стадіоном. 1960 року експонатів було так багато, що вони вимагали гідного розміщення у просторих музейних залах. Для цих цілей було збудовано нову триповерхову будівлю, тематично розділену на сектори.

Перший із них, «Походження», (на третьому поверсі) розповідає про створення нового транспортного засобу. Це місце стоянки найперших ретромобілів кінця XIX – початку XX ст, потужність яких становила 20-30 кінських сил. Є й бібліотека, в якій можна отримати знання про походження самого затребуваного автомобіля. На другому поверсі розділ «Авто і людина», де припаркована колекція з назвою «Формула» – місце болідів – високошвидкісних авто, учасників «Формули-1».

У розділі «Автомобіль та дизайн» на першому поверсі представлена велика кількість експонатів з різних країн та навіть радянська «Перемога». Різні інсталяції розважають відвідувачів: розфарбований яскравими квітами автомобіль для хіпі, романтичний міні-автобус 60-х років надовго припаркувався в музеї, поряд з ним все похідне приладдя.

Національний музей кіно

Чи багато музеїв у величезному холі можна розташуватися на комфортних лежаках і відпочити? Чи піднятися на скляному ліфті, що ширяє на тросах (ліфт Моле не має шахти), на висоту 85 метрів? А у Національному музеї Італії можна. Він розташований у вежі Моле Антонелліана заввишки 167 м. Піднявшись на верхній поверх, потрапляєш на оглядовий майданчик, де можна помилуватися видом Альп та оглянути панораму міста.

У музеї представлено величезну кількість експонатів, що стосуються історії кінематографа. Їх ще 1941 року історик Марія Адріана Проло стала дбайливо збирати. 2000 року цю колекцію перенесли до Моле. Один із двадцяти найбільш відвідуваних музеїв Італії налічує 300 тисяч афіш, серед яких ще намальовані від руки екземпляри початку XX століття, 20 тисяч тематичних книг та понад 7 тисяч кінострічок, портрети, декорації, костюми, журнали та книги, найстаріші кіноплівки, камера обскура, калейдоскопи.

Словом, безліч раритетних атрибутів італійського кінематографа минулого століття, які можна не лише оглянути, а й доторкнутися. Світлові та звукові ефекти, вражаючий відеоряд, колекція звукозаписів різних часів – все це створює відчуття, що на даний момент ти є частиною кінофільму. Національний музей кіно однозначно варто відвідати, він повністю змінює уявлення, що склалися, про те, яким повинен бути цікавий сучасний музей.

Галерея Сабауда

Неможливо отримати повне уявлення про культурний бік, не побувавши в галереї Сабауда. Тут зібрано 700 шедеврів образотворчого мистецтва з усього світу. Картини, вівтарі, статуї, створені талановитими творцями у період із XIII до ХІХ ст. Колекція скрупульозно поповнювалася грандіозними творами протягом майже 180 років. Колекціонер Карл Альберто в 1830 році «загорівся» ідеєю створення такого культурного центру і став зачинателем однієї з найзначніших галерея Італії.

Монархи Савойської династії підтримували ініціативу синьйора Альберто, і вже 1861 року надали відповідну будівлю для публічної галереї. З 2014 року музей знаходиться в Pallazo Reale, колишній будівлі Академії наук, розмістивши експонати на чотирьох поверхах. Тематично вони поділені на сектори у хронологічному порядку. Кожен поверх – це певний період історії мистецтва.

Старовинні полотна художників, роботи, створені в Епоху Італійського Відродження, знаходять місце і для тимчасових виїзних виставок. На особливу увагу заслуговує внутрішнє оздоблення галереї, зроблене у старовинній архітектурній традиції. Стелі та карнизи прикрашені хитромудрими візерунками з ліпнини, а барельєфи та півколони доповнюють музейні зали розкішшю та витонченістю.

Турин входить в ТОП-10 міст Італії, що найбільш відвідувані туристами, і це не дивно. Кожна його вуличка – це історична реліквія.