Вічне місто, як прийнято називати древній Рим, казково цікаве і різноманітне, вмістило в собі безліч історичних пам'яток, художніх пам'яток і архітектурних шедеврів. Вся історія колись могутньої імперії позначилася на них, залучаючи своїми таємницями нескінченне паломництво туристів з усього світу. Ця стаття допоможе практичними порадами, як не розгубитися серед старовинних бруківок, величних храмів та музеїв, як ефективніше використати час, щоб оглянути головні пам'ятки Риму. За допомогою нашого путівника ви зможете скласти оптимальний маршрут містом.

Іспанські сходи

Є своєрідним мостом між оплотом французької монархії у Римі – церквою Триніта-де-Монті та Іспанською площею – символом іспанського перебування в італійській столиці на початку 18 століття. Грандіозна споруда, що складається із 158 травертинових сходів, стала справжнім архітектурним шедевром. Широка центральна частина до блиску відполірованих сходинок обрамлена з обох боків прольотами у вигляді півмісяців. Щоб згладити протиріччя між французами та іспанцями, архітектори прикрасили бічні борти геральдичними символами Бурбонів та папською атрибутикою у вигляді орла та корони.

Більше 2-х століть велична споруда не піддавалася навіть найменшому ремонту. У такому первозданному вигляді її побачили мільйони глядачів у знаменитих «Римських канікулах», коли чарівна героїня Одрі Хебперн їсть морозиво, сидячи на кам'яній сходинці. Ще багато разів Іспанські сходи фігурували у різних кіносценах. Зараз широкі щаблі служать підмостками для демонстрації колекцій одягу відомих італійських модельєрів, ареною для театральних постановок та концертів.

Забронировать индивидуальный трансфер от аэропорта до вашего отеля за 3 882 RUB

Капітолійський пагорб

Один із семи пагорбів, на яких зародився, місто, Капітолійський – найнижче і невелике за площею. Попри це він завжди був головним центром Вічного міста. На його вершині знаходиться Капітолійська площа, де знаходився храм, зведений ще в 5 столітті до н. е. на честь богів Стародавнього Риму: Юпітера, Мінерви та Юнони. Але до 16 століття зв. е. пагорб перебував у сильному занепаді, зарос травою, на ньому паслися кози.

Зараз всі, хто приходить на Капітолійський пагорб, можуть оцінити архітектурні шедеври, розташовані на однойменній площі. Прямо в її центрі – бронзова постать Марка Аврелія, одного з найпрогресивніших римських імператорів. Статую Марка, що сидить на могутньому здибленому коні, оточують розкішні середньовічні будівлі: Палац сенаторів, Палац Консерваторів, Новий Палац, церква Санта-Марія-ін-Арачелі, Капітолійський музей. Геніальний автор цих архітектурних шедеврів зобразив на них багато символічних послань у майбутнє, над тлумаченням яких ламають голови науковці. Яким щасливим може відчути себе кожен, хто побачить їх і зможе розгадати зміст цих символічних прикрас на палацах Капітолію.

Обов'язково треба зайти в базиліку Святої Марії Арачелі, щоб доторкнутися до чудотворної скульптури немовляти Христа та помилуватися незвичайним дерев'яним різьбленням вівтаря. Щоб не тільки побачити всі значні об'єкти Капітолію, але й достовірно дізнатися про їх історію, краще відвідувати їх у складі групи з екскурсоводом.

Відкрито: 09.00-17.30. Вхід – безпл.

Адреса: Капітолійська площа (Piazza del Campidoglio).

Щоб дістатися до неї пішки, можна за орієнтир взяти Колізей, від нього йти 15-20 хвилин до Капітолійського пагорба. По дорозі можна побачити Римський Форум та Венеціанську площу. Для такої прогулянки краще вибрати ранковий час. Якщо йти в розпал туристичного паломництва, краще підніматися по невеликих сходах з дерев'яним навісом (перголою), розташованим праворуч або по Андреоцці (сусідними крутими сходами).

Метро (лінія В), ст. Колосео.

Автобуси: 30, 51, 81, 83, 85, 87, 118, 160, 170, 628, 810 до зуп. Ara Coeli-Piazza Venezia. Трамвай: 8 – їхати до кінцевої зуп. Венеція.

Колізей

Найбільша масштабна арена світу була побудована в 8 столітті н. е. та була головним символом могутності Римської імперії. Назва стародавнього амфітеатру співзвучна слову «колос», що позначає його величезні розміри та майбутню довговічність. Інакше Колізей називали «Амфітеатром Флавія».

На той час це була найбільш містка споруда у світі, здатна прийняти одночасно на своїх трибунах 55 тис. глядачів. Вони з азартом спостерігали за смертельними боями гладіаторів, водними баталіями кораблів (арену наповнювали водою з Тибру) та іншими змаганнями, у яких мало хто виживав. З посиленням християнства криваві гладіаторські бою припинилися на початку 5 століття. Поступово втратилося значення Колізею як арени для виступів, і він став використовуватися як стайня, сховища та притулок для безпритульних.

Сьогодні це найбільший пам'ятник стародавньої архітектури, конструкція якого є зразком геніального проекту, що передбачає незвичайну стійкість і міцність колосальної будови. Основу такої стійкості складають численні арочні склепіння, що дозволили не тільки заощадити будматеріал, забезпечити довге життя стінам, але й зробити величезну будівлю зовні ажурно витонченою. Зберегти величні останки для нащадків – справа честі італійців, а огляд найціннішого пам'ятника римської цивілізації – громадянський обов'язок кожного туриста.

Щоб заощадити час і гроші на проїзд, відвідування Колізею раціонально поєднувати з екскурсією на Капітолійський пагорб, тому що ці об'єкти розташовані неподалік один від одного (див. вище). Щоб не стояти довго у черзі за квитком біля кас Колізею, його (квиток) можна купити на вході до Римського Форуму, йдучи від Капітолію.

Адреса: Piazza del Colosseo, 1, 00184 Рим.

Як дістатися: метро (лінія B), ст. Колізей. Автобуси: 60, 75, 85, 87, 175, 186, 271, 571, 810, 850. 3-я лінія трамвая.

Музейний комплекс Ватикану

Незважаючи на невелику площу Ватикану (0,45 кв. км), у його будинках розміщено безліч музеїв та художніх галерей, оглядаючи які, можна зробити висновок про політичну та економічну могутність міні-держави. Тут зібрано найбільшу кількість безцінних скарбів, творів мистецтва, літератури, пам'яток історії.

В Етруському музеї зібрано експонати, знайдені при археологічних розкопках: етруські вази, прикраси з бронзи, різноманітні предмети мистецтва. Заснований в 1839 році Єгипетський музей демонструє давньоєгипетські артефакти, в числі яких кам'яні маски, мумії, різноманітні саркофаги, предмети побуту єгиптян, статуя фараона Ментухотепа з піску. Апостольський палац складається з 7 км коридорів .

Пінакотека (18 залів) – зібрання художніх полотен на релігійну тему найкращих італійських живописців, які творили з 11 по 19 століття. Тут знаходяться шедеври Рафаеля, Тіціана, Караваджо, да Вінчі та інших. Окрім картин, у залах знаходяться унікальні ікони, гобелени, скульптури, панно із мозаїки.

Двір Бельведер вміщує два палаци: Миколи V та Інокентія VII – обидві будівлі чудові своєю класичною архітектурою, античними статуями у стінних нішах. У загальному дворі височіє оригінальна скульптура з бронзи «Сфера у сфері».

Сикстинська капела – безперечна перлина серед музеїв Ватикану, яка розписана дивовижними фресками Мікеланджело з біблійними сюжетами, Боттічеллі, Перуджино тощо.

Краще відвідувати музеї з гідом, якщо такої можливості немає, можна разом із квитками сплатити аудіогід.

Музеї відкриті: понед.-субота, 09.00-18.00; крім неділі, днів, оголошених державними та великими церковними святами.

Адреса: Viale Vaticano.

Як доїхати: від залізничного вокзалу Терміні на метро (лінія А), зуп. S Pietro.

Автобуси: 32, 49, 81, 492, 982 до зуп. Музеї Ватикану.

Трамвай 19 – зуп. Piazza del Risorqimento та від неї пройти 100 м.

Пішки від Терміні – по вул. Віа Націоналі; від пл. Венеції – на вул. Корсо Вітторіо Еммануеле.

Сикстинська капела

Зовні скромна непримітна будова була зведена на території Ватикану за указом Папи Сікста IV як домова церква (1473-1483), в якій могло надійно сховатися папське керівництво під час небезпеки. Але внутрішнє оздоблення, художнє оформлення Сикстинської капели просто вражає емоційний шок небаченою красою стельових і настінних фресок. Їх авторами були найвидатніші художники на той час: Мікеланджело, Боттічеллі, Перуджино та інші. Всі роботи Мікеланджело – вічні шедеври, над якими не владні віки.

Викликає священний трепет його головне дітище – величезна фреска, що займає всю стіну за вівтарем “Страшний суд”. Її попереджувальний сюжет про всесвітню катастрофу, персонажі такі виразні у прояві своїх почуттів, що діють на глядачів переконливіше за будь-яку проповідь і моралі. Геніальний майстер присвятив розпису 4 роки невтомної роботи. Ця капела – справжня скарбниця біблійних та старозавітних сюжетів, зображених у художній формі. Якщо ви потрапили до Ватикану, обов'язково відвідайте її, щоб торкнутися високої духовної краси!

Станці Рафаеля

У 4-х невеликих кімнатах папського палацу Ватикану можна побачити дивовижні з художньої виразності та божественності виконання фрески, написані на склепіннях стелі та стінах. Великий Рафаель у яких відбив філософські погляди правителів Ватикану, поезію, правосуддя, історії, легенди та перекази минулого. Образи Святої Трійці, Богоматері, Іоанна Хрестителя, Данте, Аристотеля, Піфагора, Платона та інших відомих особистостей виписані з величезним коханням. Немеркнуща краса розпису багато століть вражає уяву всіх, хто приходить сюди.

25-річний Рафаель вклав у цю роботу серце, душу та фізичні сили, залишивши свої шедеври як великий дар майбутнім поколінням. Фреска «Костянтина» була розписана вже учнями Рафаеля. Не вистачить слів, щоби висловити, наскільки прекрасні його фрески. Побачити їх – велике щастя!

Собор Святого Петра

Цей собор – одна з чотирьох головних релігійних святинь – побудований на згадку про розіп'ятого сподвижника Христа, який прийняв мученицьку смерть в епоху Нерона. На місці його поховання звели величний собор, який багато разів перебудовувався, реконструювався і набув теперішнього чудового вигляду. Над ним також працювали видатні майстри, включаючи Мікеланджело та його учнів.

Класичний шедевр архітектури блищить зовнішньою та внутрішньою красою, величчю та масштабністю. Усередині безліч скульптур, барельєфів, розписів, що є першокласними витворами мистецтва. Вражає статуя Святого Петра, яка має, на думку, парафіян, чудодійну силу (всі прагнуть доторкнутися до неї). У соборі лежить порох кількох Пап і знатних аристократів. У Різниці храму організовано Музей Скарбів Собору, де зібрано релігійні католицькі артефакти. Сюди потрібно купувати окремий білет, а загальний огляд собору безкоштовний.

Як дістатися:

Метро (лінія А): зуп. Ottaviano Cipro.

Трамвай 19-й, зуп. Risorgimento – San Pietro.

Автобуси: N 590-й (зуп. Risorgimento); N49-й – зуп. Musei Vatiicano

Пантеон

Пантеон – античний храм, зведений, ймовірно, в 2 ст. н. е. на честь давньоримських богів став ще одним яскравим символом Римської імперії. За геніальністю втілення його конструкція не поступається Колізею, підтверджуючи ще раз думка, що у всі часи існують свої таланти. Те, що він зберігся без змін донині, свідчить про вміння архітекторів сумлінно будувати на віки. Важко повірити, що купол монумента, що височить, важить 5 тис. тонн і досі не обрушився, як це відбувається в деяких сучасних будівлях.

Тим більше, що в куполі є наскрізний отвір діаметром 9 м, через яке всередину потрапляють опади. Пантеон вражав уяву великих творців Середньовіччя та Відродження, котрі вважали його справжнім вмістилищем божественного духу. Рафаель, як і багато інших знаменитих особистостей, він похований у ньому (що і мріяв). Бракує слів, щоб описати всю велич, витонченість та красу цього архітектурного шедевра. Його треба лише бачити, як це роблять мільйони паломників із усіх країн планети.

Щоб досконало оглянути цю диво-споруду, сюди варто приходити одразу після відкриття (09.00 – 19.00), бо протягом дня тут постійна «товкучка» туристів. Вхід безкоштовний, можна оглядати без обмежень.

Адреса: Piazza della Rotonda, 00186, Рим.

Як дістатися: метро (лінія А), ст. Барберіні.

Автобуси: 30, 40, 62, 64, 81, 87, 49.

Трамвай: 8

Площа Святого Петра

Унікальний історичний об'єкт – площа Святого Петра, необхідність якої виникла після зведення величного собору відданого учня Христа, який прийняв мученицьку смерть. Сюди приходило стільки віруючих, що храм неспроможний було вмістити всіх бажаючих. Тому довелося облаштовувати площу, яка стала найкрасивішою і найзнаменитішою у світі: з вікна своєї резиденції, розташованої тут, звертається до парафіян Папа Римський.

Це улюблене місце мешканців різного віку та туристів, що оглядають пам'ятки площі. Величний собор Петра, давньоєгипетський гранітний обеліск, чудові фонтани, скульптурні пам'ятники святих апостолів Петра та Павла, архітектурний шедевр – резиденція Папи – все настільки чудово та чудово навколо, що від захоплення просто німієш.

Якщо перебування в місті короткострокове, огляд площі може передувати екскурсії до Ватикану, оскільки вона знаходиться на кордоні з міні-державою. Сюди можна прийти раніше, коли на ній ще мало людей, все докладно розглянути і відправитися потім до музеїв Ватикану. Так зекономляться час та гроші на проїзд, а день буде сповнений незабутніх вражень. У перерві можна пообідати та відпочити у прилеглих кафе.

Як дістатися до площі: поїздка в метро (лінія B) до станції Ottaviano San-Pietro завдасть маси приємних вражень, проте не варто втрачати пильності серед різномастої публіки у вагонах.

Порада дамам: якщо вас починають галантно доглядати темпераментні молоді мачо, не розслабляйтеся, щоб не потрапити в ситуацію героїні Інни Чурикової у фільмі «Плащ Казанови». Ці залицяння, посмішки, пристрасні погляди можуть закінчитись жорстким вимаганням грошей за флірт.

До площі йдуть автобуси: 23, 34, 40, 271 (найбільш зручні маршрути). Під'їхати можна на таксі або орендованому авто, якщо не заощаджуєте гроші.

Римський Форум

Це територія сивої античності, де колись бився пульс суспільного та політичного життя центру великої імперії, де проходили Тріумфальні ходи, приймали закони та вирішували долі людей та держав. Тут у розкішних мармурових палацах правили могутні імператори, одягнені в малинові тоги; тут проходили народні збори та всі найважливіші доленосні державні заходи.

Античний музей під відкритим небом – хвилююче видовище, що манить до себе пилом далеких епох, величчю благородних руїн, можливістю виразно перенестися на багато століть тому і випробувати трепетне відчуття причетності до побачених унікальних пам'яток. А їх тут чимало, і кожна має цікаву історію. Ті, хто хоче детальніше ознайомитись з ними, мають можливість скористатися аудіогідом (4 Є) або послугами екскурсовода.

За бажання тут можна сфотографуватися з «гладіаторами» (чоловіки в костюмах гладіаторів) на згадку.

Адреса: Via della Salaria Vecchia, 5/6

Вхід відкритий: щодня, 08.00 – 17.00, квіт.-окт. – До 17.30.

Санта-Марія-Маджоре

В основі зведення однієї з головних 4-х церков лежить легенда про віщий сон єпископа Ліберія, в якому Пресвята Діва, що явилася йому, веліла поставити храм там, де випаде вранці сніг. Так пояснюється будівництво базиліки на Есквілінському пагорбі. Навіть зараз 05. 08 щороку на площі перед церквою святкують день чудотворного снігопаду, коли у храмі злітають угору та опускаються сотні білих пелюсток, що символізують сніжинки з віщого сну єпископа. Увечері все повторюється на майдані після святкового концерту.

Церква Святої Марії – справжнє архітектурне диво, створене колективними зусиллями багатьох талановитих архітекторів, скульпторів, майстрів живопису та карбування. Серед неперевершених художніх шедеврів в оформленні інтер'єрів збереглися сюжетні мозаїчні картини (5 ст), чудові фрески зі старозавітними сюжетами, що вражають орнаменти статі (13 ст).

Безцінний скарб – Свята колиска Ісуса біля центрального вівтаря зі статуєю Пія IX, який шанобливо схилив коліна перед святинею. Захоплення викликає неймовірна краса оформлення та пишного оздоблення капелл, усипальниць та всіх приміщень базиліки. Побачити на весь спектр фарб, ліній, деталей дивовижних церковних інтер'єрів, відчути високу духовність – величезне щастя! Талановитих людей такі візити надихають на створення поетичних та музичних шедеврів, якими стали пісні «Римська північ» та «Санта Марія Маджоре».

Адреса: пл. Святої Марії Маджоре, 42

Дійти до церкви простіше пішки від залізничного вокзалу Терміні на вул. Cavour (йти 10 хв.)

Відкрита для пос-й щодня, 07.00-19.00.

Терми Каракалла

Щоб бути точним, треба сказати, що Терми Каракалла зараз – це стародавні руїни колись грандіозної споруди, збудованої у 2 столітті н. е. за часів Марка Аврелія, на прізвисько Каракалла. Але навіть по руїнах можна судити про могутність і багатство римських імператорів, які здатні створювати подібні комплекси. Терми Каракали – це не просто лазня, а цілий комбінат, де були створені умови для комфортного проведення часу: можна було від душі попаритися, вимитися, поплескатися у величезному басейні, розташованому в залі. У термах була можливість зіграти у різні настільні ігри, зайнятися активним спортом або просто посидіти у затишній обстановці.

Зараз у них залишилися сліди розкішного оформлення: залишки чудового облицювання підлог та стін із кольорової мозаїки. Судячи з неймовірної товщини стін, легко припустити, яке величезна кількість матеріалів пішло на будівництво. Тут відбуваються концерти знаменитостей, відомих симфонічних оркестрів, чиї виступи виглядають дуже романтично на тлі величних руїн. Терми – цінна архітектурна пам'ятка, що свідчить про найвищий рівень цивілізації колишньої імперії. За бажання серед благородних руїн можна ходити годинами.

Фонтан Треві

Грандіозний скульптурно-кам'яний шедевр дуже примітивно називати фонтаном, хоча, по суті, він є джерелом чистої води з 13 століття. Проте амбітні наміри римських пап якомога розкішніше прикрасити площу Треві перетворили колись скромне питне джерело на справжнє архітектурно-архітектурне диво. Творили його кілька архітекторів і скульпторів протягом майже 30 років (1732-1762 р. р.), створивши унікальне обрамлення з чудових скульптур, що становлять античні сюжети, для води, що ллється.

Могутній Нептун, якого піднімають із водної стихії морські коні та тритони, запряжені в колісницю; богині Здоров'я та Ізобілія з божественною гідністю зустрічають тих, хто прийшов до фонтану. Останні щедро кидають монети до кам'яних дам (1,5 млн Є на рік!) з надією на їхню милість. Скульптурна композиція фонтану успішно доповнює вигляд старовинного палацу, створюючи враження єдиного комплексу приголомшливої краси.

Фонтан Треві неодноразово миготить у документальних та художніх фільмах, на обкладинках журналів та листівках. Яскрава любовна сцена фільму «Солодке життя» Ф. Феліні відбувається якраз у січневій воді фонтану, герої Грегорі Пека та Одрі Хебперн, А. Челентано та О. Мутті зустрічалися на його фоні в інших фільмах. Нещодавно фонтан знову діє після реконструкції.

Як дістатися:

Можна доїхати на метро (лінія А) до зуп. Spagna чи Barberini. Від них трохи пройти пішки.

Форум Серпня

Ще одні давні залишки колишньої величі Римської імперії – Форум Августа, який приділяв багато уваги розвитку будівництва та архітектури. Всі споруди Форуму серпня були частиною Римського Форуму і були обнесені високою захисною стіною (висота 30 м), яка досить добре збереглася. Від головного храму Марса вціліло кілька колон, частина подіуму та сходи до храму. Статуя Марса, що збереглася, зараз виставлена в Капітолійському музеї як зразок доісторичного мистецтва.

Час не зруйнував арочні вхідні склепіння Форуму Серпня. Арки – дуже стійкий елемент Стародавнього Риму – використовувалися при будівництві всіх колосальних будівель, і зараз сучасні архітектори активно застосовують арочні технології у будівництві монументальних споруд.

Добиратися можна на метро (лінія В) до зуп. Колізей. Щоб скласти повніше уявлення про ці будівлі, можна оглянути всі 4 (вони розташовані поруч).

Район Рокка Савелло

Унікальність цього району головного міста Апеннінського півострова полягає в тому, що він є певним поєднанням крутого підйому і саду. Якщо ви хочете побачити незвичайні панорами міста, оцінити його масштаби та подивитися свіжим поглядом на вже знайомі пам'ятки, вам неодмінно варто знайти час, щоб відвідати це унікальне місце.

Знаходиться підйом у самому центрі, неподалік Великого Цирку. Як тільки ви опинитеся тут, вас відвідають почуття умиротворення та легкої заздрощів. Адже як можна одному місту увібрати стільки прекрасного? На всій планеті тільки Рим може похвалитися шикарними садами, які перепліталися протягом багатьох століть з кам'яними монументами.

Захопіть із собою фотоапарат, і вам гарантовано вдасться сфотографувати італійську столицю з цікавого ракурсу. Пізніше ці знімки ви з гордістю зможете демонструвати своїм знайомим і рідним, змушуючи ламати голову, яке саме місто опинилося перед їхніми очима.

Квартал Коппеде

Казковий квартал, що відомий під назвою Коппеде, знаходиться в районі станції метро Policlinico. Палаци фей, фонтани жаб та унікальна у своєму роді архітектура будівель – все це та багато іншого з нетерпінням чекає на кожного гостя. Серед тих туристів, що встигли побувати в незвичайному кварталі, існує думка, що він разюче відрізняється від решти районів міста. Дивувати вас це місце почне з самого входу, який прикрашений унікальною аркою, що з'єднує два Палацу Послів. Як відомо з назви, у цих апартаментах свого часу жили дипломатичні представники.

Зробивши кілька кроків, ви зіткнетеся зі статуєю Мадонни, яка наче запрошує вас відвідати цей дивовижний квартал. Ледве не забув згадати про величезну ковану люстру, що є ще однією прикрасою вхідної арки. Навіть через стільки століть вона виглядає грандіозно, можна розглянути найдрібніші її деталі та оцінити величезну роботу, що виконана її творцями.

Відразу за аркою перед вашим поглядом відкриється вражаюча площа Мінчо, що серед місцевих називається «серця» кварталу. Слід сказати про історію походження кварталу. На початку 20 століття архітектор на ім'я Коппеда отримав незвичайне замовлення. Головною ідеєю було створення кварталу Риму, який би поєднував у собі всі відомі стилі архітектури. Будівництво здійснювалося за власні кошти Черруті. На будівництво всіх будівель пішло більше 10 років.

Хоча квартал спочатку розглядався як район для середніх верств населення, в результаті, завдяки масі пам'яток та незвичайному підходу до реалізації проекту, Коппеде сподобався більш багатим верствам населення міста. І сьогодні квартал входить до числа найпопулярніших, а його нерухомість вважається затребуваною. І ще пару слів варто сказати про незвичайний фонтан. Фонтан жаб отримав свою назву завдяки достатку кам'яних статуй цих тварин, які розмістилися по всьому його периметру. Компанію їм складають чотири міфічні статуетки.

Казіна-делла-Чіветте

Італійська вілла-павільйон, що відома як “Казіна-делла-Чіветте”, приваблює туристів своїм незвичайним дизайном. Це місце нагадує якусь добру казку, неодмінно зі щасливим фіналом. Унікальну будову нам усім подарував Джованні Торлонія, що став замовником настільки незвичайної вілли та геніальний архітектор Джузеппе Валадье, який зміг створити такий неповторний архітектурний проект.

До слова, сivetta перекладається як сова. Саме цей птах замовник і потомствений представник римської знаті вважав своїм талісманом. Не дивно, що зображення цього птаха можна зустріти на кожному розі. Сьогодні вілла офіційно набула статусу музею, відвідати який можуть усі охочі. Без перебільшення, грандіозну споруду можна назвати унікальною.

Квартал євреїв

Єврейське гетто вважається одним із найстаріших у всьому світі. Перші згадки про єврейські діаспори на просторах Італії відносяться до 161 року до нашої ери. Саме з цього року розпочинається масове переселення представників цієї нації на територію Апеннінського півострова. Коли пост Папи Римського зайняв Павло IV Караффа, всіх євреїв було наказано переселити до спеціального гетто, а також відзначити особливим знаком.

Їхні права значно скоротилися, їм заборонили займатися комерційною діяльністю. У римського гетто довга історія, де більше чорних сторінок, ніж білих. Але унікальне поєднання рідкісної архітектури та історичного підтексту роблять це місце привабливим для багатьох туристів, що прибувають до Вічного міста.

Особливу увагу встоить приділити Палацу Маттеї та унікальному Фонтану черепах, що знаходиться прямо перед ним. До речі, саме з цим фонтаном пов'язана одна дуже цікава легенда, згідно з якою прекрасний фонтан був створений за одну ніч руками герцога Маттеї, що хотів проявити себе з кращого боку перед майбутнім тестем. Будучи затятим гравцем, він примудрився втратити все своє майно, у тому числі й палац за одну ніч, виставивши себе в непривабливому світлі перед батьком майбутньої нареченої, який хотів було скасувати весілля.

Щоби якось реабілітуватися, він вирішив за одну ніч створити щось унікальне. І ось, спочатку перед нареченою і тестем, а потім перед усіма туристами відкрився чудовий вид на фонтан. Чи варто вірити настільки незвичайним легендам – вирішувати вам, але Фонтан черепах завжди переповнений монетами всіх тих, хто пристрасно бажає повернутись сюди ще раз. Крім унікальних будов гетто може похвалитися одними з найкращих у всьому місті кондитерськими та пекарнями, так що не полінуйтеся і відвідайте парочку з них, перевіривши всі приємні відгуки особисто.

ботанічний сад

Одним з найцікавіших місць для любителів природи є Ботанічний сад, розташований на пагорбі Джаніколо. За офіційною інформацією, національний парк налічує понад 3000 рослин. Відвідати це місце рекомендується всім любителям романтики, адже затишні стежки, що звиваються серед буйної зелені, так і захоплюють за собою у світ прекрасного. Особливо захоплюючими виявляться вечірні прогулянки, коли повітря насичується особливими ароматами рідкісних рослин, дозволяючи і тілу, і душі відпочити на повну міру і набратися достатнім запасом енергії, щоб завтра вирушити підкорювати інші райони.

Колізей у мініатюрі

Ще одне цікаве місце Вічного міста, яке незаслужено забуте упорядниками туристичних маршрутів – «Колізей у мініатюрі». Фактично це найдавніший тренажер для гладіаторів, який виступали та приносили перемогу своїм власникам на найвідомішій кривавій арені Італії.

Переоцінити історичне значення цього місця неможливо. Кожен гість міста, який хоч трохи цікавиться історією Римської імперії, захоплюється гладіаторськими поєдинками, має включити Ludus Magnus до місць, обов'язкових до відвідування. Саме тут проходили тренування найкривавіших та вражаючих битв на арені Колізею, відточували свої бойові навички найкращі бійці великої Римської імперії.

Фонтан Чотирьох Рік

Споруду одного із знаменитих фонтанів датують серединою XVII століття. Його центральний елемент – гранітний обеліск висотою 16 метрів – створений в античні часи. Обидва давньоримські імператори, що віддали наказ про демонтаж монумента та його встановлення в новому місці, стали останніми у своїх правлячих династіях, були вбиті у боротьбі за владу. Скульптора Берніні (автора проекту фонтану) та Папу Римського Інокентія X (замовника роботи) «прокляття обеліска» не спіткало: кожен прожив понад 80 років.

Щодня тисячі туристів кидають у чашу фонтану на площі Навона монетки, загадуючи бажання повернутися до Риму. Спочатку на обеліску були барельєфи Ісіди та Серапіса. На місце давньоєгипетських богів італійські майстри розмістили християнські символи. Вершину обеліска прикрасили металевою фігурою голуба з оливковою гілкою — символом Памфілі, до якого належав Інокентій X.

Монумент оточили скульптурною групою із 4 постатей річкових богів: Дунаю, Ла-Плата, Нілу, Гангу. Вони символізують підкорені християнством Європу, Америку, Африку та Азію. Фігури тварин, рослин, невелике озеро стали завершальними елементами споруди стилі бароко. Вода у фонтан надходить системою давньоримських водовідводів.

Фонтан Нептуна

Споруда знаходиться в північній частині площі Навону. Спочатку фонтан нагадував чашу. Його будівництво датоване XVI століттям. Неподалік джерела води працювали майстерні, де виготовляли мідні речі. Споруду називали «фонтан мідників». Через 300 років міська влада ухвалила рішення про реконструкцію чаші, було розглянуто різні пропозиції. Після скандалу та звинувачення організаторів конкурсу у корупції обрали та об'єднали проекти Антоніо Делла Бітта та Грегоріо Заппалі.

Майстри створили шедевр у стилі необарокко, чиї елементи становлять єдиний ансамбль. Скульптори, можна сказати, вигадали новий міф про божество. Нептуна оточують істоти, знайомі за легендами, проте в античні часи не було сказань про бій бога з восьминогом! Є версія: італійці знали про кракеня і не ризикнули розмістити скульптуру чудовиська, адже поява «старшого родича восьминога» обіцяє землетрус.

Великий цирк

Найбільший античний іподром на березі річки Тібр асоціюється з легендами про Геркулеса, викрадення сабінянок, божества врожаю. Змагання у цирку почали проводити у V столітті до нашої ери. Розміри арени дозволяли мчати одночасно 12 колісницям. Щорічні змагання грали магічну роль і були присвячені закінченню збору врожаю. Цирк виконував функції розважального центру на свіжому повітрі. До наших днів збереглася його напівкругла арена з двома обелісками, нижні кам'яні поверхи для привілейованих глядачів.

Дерев'яна частина споруд, де могли бути прості громадяни, не вціліла. Аналогічна доля спіткала розташовані вище шинки, торгові лавки. Цирк кілька разів добудовували. Юлій Цезар наказав збільшити його площу, щоб одночасно на іподромі могли бути до 250 тисяч громадян імперії.

Цирк неодноразово горів, його будівлі занепадали, під час вистав гинули сотні глядачів — частини споруди не витримували навантаження. Іподром ремонтували, він продовжував працювати до XIV століття. Потім його каміння використовували під час будівництва нових будівель. Сьогодні на території цирку відбуваються великі концерти, масові свята.

Форум Траяна

Значна частина споруди, відкритої 106 року, призначена для торгівлі. Форум названий на честь римського імператора, який наказав про його будівництво. На території споруди знаходилися храми обожнюваного за життя Траяна та Венери. Біля вівтаря перед статуєю богині римляни укладали подружні союзи. У державі існувала система шлюбних договорів. Складали, підписували документи у сусідніх із храмом будинках. Гігантську споруду прикрашали тріумфальна арка та колона зі скульптурою Траяна.

Автора проекту форуму: Аполлодор з Дамаску за наказом Адріана – прийомного сина імператора – був засланий і страчений. Споруда на віки пережила свого творця, став еталоном для античних форумів та середньовічних християнських храмів. Розмір його критих колонад (від яких залишилися фрагменти): 120 на 200 метрів. До наших днів збереглася колона Траяна заввишки 38 метрів, частини храму Венери, стіни торгових рядів. Вціліли деякі колони двоярусної базиліки, чия висота становила 50 метрів. Остання будівля не мала відношення до релігії: у її стінах вирішували політичні, економічні питання.

Форум Цезаря

Великий давньоримський полководець і національний діяч не був чужий прекрасному: Юлій Цезар з вигодою собі жертвував великі кошти на будівництво храмів, реалізацію амбітних проектів. Названий на честь нього форум – тому підтвердження. Часом початку спорудження прийнято рахувати 54 рік до нашої ери, коли Цезар придбав ділянку для будівництва за 100 мільйонів сестерцій. Спірним залишається питання: чи то були срібні чи мідні монети? За допомогою карбування грошей із недорогого металу політик вирішував проблему нестачі коштів у бюджеті імперії.

На придбаній ділянці вже був Римський форум. Його розширили до 75 на 170 метрів. Поруч звели храм Венери та базиліку, яка виконувала функції біржі. Неподалік працювали магазини, ремісничі майстерні. Вони збудовані в роки правління імператора Адріана. Саме він, прийшовши до влади, наказав стратити фаворита батька: архітектора форуму Траяна. Окрасою комплексу та приводом для скандалу у суспільстві були статуї Цезаря та Клеопатри.

Вільні звичаї та культ сім'ї у Стародавньому Римі поєднувалися дуже цікаво! Кровозмішування в правлячих династіях, оргії, шлюби з гетерами, одностатеве кохання осуду не викликали, єгипетська цариця-коханка — навпаки. Після пожеж, воєн, неправильно організованих розкопок від колишньої пишноти комплексу залишилися частини арочної галереї, колони, фрагменти будівель. Тут можна побачити бронзову статую Цезаря (точна копія втраченого античного шедевра, виготовленого з мармуру).

Вілла Медічі

На цьому місці в античні часи розташовувався палац і сад, де було вбито Мессаліну — третю дружину давньоримського імператора Клавдія. Ім'я цієї жінки стало символом розпусти. Імператор Нерон, який прославився своєю жорстокістю, — її рідний онук. Валерія Мессаліна виросла у атмосфері політичних інтриг, оргій. У прагненні здобути владу над імперією вона вирішила вбити чоловіка (її кровного родича) і звести на престол свого коханця. Мессаліну схопили прихильники Клавдія, звинуватили у державній змові, образі богів і стратили на очах її матері.

До XVI століття тут розташовувалися виноградники. Представники олігархічної династії Медічі викупили ділянку, щоб збудувати віллу. Будівлю звели за канонами маньєризму (однієї форми раннього бароко). Медичі вкладали величезні кошти на придбання античних рідкостей. При облаштуванні вілли використані знайдені ділянці давньоримські артефакти.

Через 200 років пряма гілка династії перервалася, власниками будівлі виявилися представники не менш впливового будинку Ельзаса. Пізніше нерухомість за розпорядженням Наполеона перейшла у власність Французької академії мистецтв. Будівля досі належить Франції. Академія реалізує політику доступної освіти: до неї приймають без іспитів італійців та громадян інших держав.

Замок Святого Ангела

У путівниках споруду часто називають «Мавзолей Адріана». Архітектурний пам'ятник складається із будівлі у формі циліндра, оточеної стіною квадратного двору. На терасі замку встановлено постать ангела. Спочатку споруда виконувала роль усипальниці, потім — замку-фортеці та папської резиденції, де сусідили розкішні апартаменти та тортури, зали для прийомів та таємні підземні переходи. Сьогодні замок є воєнно-історичним музеєм.

Містики називають його місцем сили. Згідно з легендами: у XVI столітті тут було явище архангела Михайла, після чого припинилася епідемія морової чуми. Початок будівництва «Сумного замку» (ще одна назва споруди) датують ІІ століттям. У облицьованому білим мармуром мавзолеї знаходилися гробниці давньоримських імператорів, зокрема Адріана. Античні скарби пограбували при захопленні фортеці вестготи, свій внесок у розорення усипальниць зробило і духовенство.

Пізніше замок неодноразово реставрували, його планування вносили зміни, облаштовували приміщення для папської бібліотеки, коштовностей, секретного архіву. Декоративні елементи на фасаді виконували в стилі бароко, розміщували на головній будівлі годинник, але це не змінювало зловісної атмосфери фортеці, де свого часу жили представники злочинної династії Борджіа.

Міст Святого Ангела

Історики датують будівництво пішохідного мосту через річку Тібр ІІ століттям. Споруда з'єднує центр та фортецю-замок Святого Ангела. Вони становлять єдиний архітектурний ансамбль. Обидва пам'ятники поєднує спільна історія, далека від романтики та середньовічних балад про шляхетних лицарів.
На мосту вивішували трупи страчених у замку єретиків, злочинців і просто не до вподоби Святому Престолу італійських підданих.

Мармурові плити, чудові скульптури візуально роблять похмуре місце привабливим, але туристи відзначають важку атмосферу мосту. У XV столітті споруда частково обрушилася через велике навантаження, загинули паломники. Було виконано ремонт, через 100 років уздовж пішохідної зони встановили статуї ангелів, апостолів Петра та Павла. Проте міст не перетворився на улюблене місце прогулянок іноземців та городян.

Пагорб Пінчо

Прагнення давніх цивілізацій зводити міста на семи пагорбах вчені пояснюють вірою у магію чисел. Рим та Москва побудовані з урахуванням цього правила. Однак у античного міста є і восьмий пагорб Пінчо. Його назва походить від прізвища династії землевласників, кому належали ділянки у цій місцевості. Серед найбільш відомих об'єктів нерухомості, розташованих на пагорбі: вілли Боргезе та Медічі.

Пінчо знаходився за межею міста, але краса квітучих на височині садів притягувала аристократів. Представники еліти купували ділянки, вілли, і пагорб поступово став частиною міста. Планування садів та будівель змінювали неодноразово. Тривалий час тут мешкали французи. Ще одну свою назву – «Сади Цезаря» – пагорб отримав завдяки амбітному проекту Наполеона.

Внаслідок різних перетворень Пінчо перетворився на паркову зону з тінистими алеями, фонтанами, лавками. У ньому домінують канони класицизму. 228 бюстів видатних діячів науки, культури, політики, мистецтва розміщено тут. З висоти пагорба відкриваються чудові краєвиди на Вічне місто, до неї ведуть дві монументальні сходи. Одна побудована у неокласичному стилі, інша — за канонами бароко.

Вілла Боргезе

Найбільший італійський ландшафтний парк розташований на пагорбі Пінчо, займає 80 гектарів, славиться чудовими краєвидами, водоймищами, античними статуями, музеями. Естетика класицизму багатолика, і вілла Боргезе тому підтвердження. Англійський стиль протилежний французькому, де панують суворі лінії. Парки Великобританії у стилі класицизму — рукотворні шедеври, натхненні природою гармонією природної краси. Саме таке ландшафтне рішення вибрано для італійської вілли.

Свою історію парк веде із XVII століття. Через 300 років його викупила держава та передала у власність місту. Згодом на території розмістили дитячі атракціони. Останнім відведено певні ділянки, щоби юні відвідувачі не заважали любителям тиші. У парку розташовані 3 музеї, 2 галереї, театр «Глобус», де можна побачити п'єси Шекспіра в трактуваннях, прийнятих за часів королеви Єлизавети I. Музейні збори включають твори етруського мистецтва і сучасних художників, скульпторів. Одна із галерей названа на честь княжого роду Боргезе. У її залах розміщено картини Рафаеля, Тіціана, Караваджо, Бартоломео, Романо.

Замкова щілина

Знаходиться у воротах вілли мальтійського ордену на пагорбі Авентін. Путівники стверджують: у дивовижну замкову щілину можна одночасно побачити 3 держави. Чи так це? Мальтійський орден, якому належить вілла, називають державою. Він належить до юрисдикції Римо-католицької церкви. Найстаріший у світі лицарський релігійний орден складається в ООН та Раді Європи, випускає власну валюту, видає паспорти, має право встановлювати та розривати дипломатичні відносини.

Італія визнає суверенітет ордена, його уряд, Конституцію. Ті, хто заглядають у замкову щілину, бачать і Собор Святого Петра. Точніше: купол збудованого на території Ватикану храму. Суверенну карликову державу очолює Папа Римський. Ватикан складається в ООН, має особливий міжнародний статус, не випускає власної валюти, надає своїм громадянам паспорти. Третя держава – це Італія, чиєю частиною є Рим.

Церква Триніта-деї-Монті

Побудований у XVI столітті храм розташований на Іспанських сходах, які сполучають площу в старій частині міста з вершиною пагорба Пінчо. Церква належить до категорії титулярних. Це означає: керуючий приходом священик має кардинальський сан. Кошти на будівництво будівлі пожертвував Людовік XII, на відновлення цього ж об'єкту – Людовік XIII. Франція досі відповідає за стан храму і прилеглої до нього території.

Зведення церкви тривало 80 років. Її архітектура орієнтована на канони пізнього Ренесансу, але в інтер'єрі та екстер'єрі зустрічаються елементи романського стилю, готики Будівля постраждала в роки наполеонівських воєн. Частина елементів декору, картин та фресок втрачено безповоротно. Пізніше у внутрішнє та зовнішнє оздоблення було внесено зміни. В обох вежах церкви відновили дзвіниці, нижче яких знаходиться традиційний і сонячний годинник.

Сьогодні храм складається з кількох каплиць, присвячених біблійним подіям та католицьким святим. Його головною реліквією визнано роботу італійського скульптора Вольтерра «Зняття з хреста». Серед найвідоміших визначних пам'яток храму: Античний обеліск біля фасаду та біла мармурова статуя Христа на вході у внутрішній частині будівлі.

Церква Санта-Марія-дель-Пополо

Унікальна будівля зведена у XVI столітті на місці римської каплиці. Церква належить ордену августинців, належить до категорії титулярних, що дає право керувати приходом лише кардиналу-священику. Є версія: імператора Нерона, який увійшов в історію як гонитель християн, похований на цьому місці. Його душа (за місцевими легендами) не знаходила спокою і вселилася в тополю.

Папа Римський Пасхалій II побачив Діву Марію, яка наказала дерево зрубати та поставити каплицю, щоб захистити римлян від нечистої сили. Легенди кажуть: у храмі зберігається ікона Пречистої, створена апостолом Лукою. Наукові дослідження спростували гіпотезу: вік найстарішого зображення Богоматері у церкві не перевищує 800 років. Августинці кілька разів розбудовували будівлю. У його 5 межах знаходяться гробниці вищого духовенства та римських вельмож.

В інтер'єрних та екстер'єрних рішеннях споруди домінують Ренесанс та елементи бароко. Головні скарби храму: фрески, мозаїки, картини, над якими працювали визначні італійські майстри. Для церкви створювали свої шедеври Рафаель, Пьомбо, Карраччі, Караваджо, Пінтуріккьо. Частину унікальних творів августинцям довелося перенести з храму, адже старовинним картинам потрібні особливі умови для зберігання.

Базиліка Санта-Марія-ін-Космедін

Зведена у VI столітті церква визнана однією з найголовніших святинь. Згідно з догматами католицизму: віруючі в такому храмі отримують прощення всіх гріхів. В античні часи тут був храм Геркулеса. Одним із напрямків діяльності християнської парафії була роздача їжі біднякам. Через 200 років він став частиною грецької громади. Її заснували ченці, що втекли з Візантії, де внаслідок церковного розколу до влади прийшли іконоборці. Храм ушкоджували землетруси.

Будівлю вдалося зберегти завдяки масштабним капітальним ремонтним та реставраційним роботам. Будівництво храмової 34-метрової дзвіниці вчені датують XII-XIII століттями. У путівниках зазвичай вказують, що вона складається із 7 ярусів. Це не так: у споруди є 2 додаткові «заховані» всередині церкви яруси.

Щоб урятувати базиліку від руйнування, зміцнити стіни, встановлено додаткові колони. В інтер'єрі та екстер'єрі помітно вплив бароко, псевдосередньовічного стилю. Одна з найвідоміших реліквій базиліки: мармуровий диск «Уста істини» вагою понад тонну. Артефакт, що нагадує чоловічу маску, виготовлений у І столітті. Диск міг бути атрибутом таємного посвяти у християнстві. Існує легенда, як рот маски не відпустив руку брехуна. Подібний ритуал вкладення рук у вуста масок прийнято в язичницьких містеріях.

Галерея Доріа-Памфілі

Будівля збудована у XVII столітті. Засновниками приватних зборів стали представники кількох аристократичних пологів, та його назва нагадує лише двох династіях. Сім'ї Доріа і Памфілі неодноразово укладали між собою шлюбні союзи, мали економічний і політичний вплив, споріднені зв'язки з вищим духовенством. Збори починалися з 4 картин Караваджо, одна з яких у наші дні знаходиться у Луврі.

Згодом колекцію поповнили роботи Лоррена, Бронзіно, Пьомбо, гобелени, скульптури, меблі. Частину творів для неї створювали на замовлення провідні європейські художники. У галереї-палаці зібрано понад 500 унікальних предметів мистецтва. На першому поверсі будівлі розміщені виключно роботи Дюре. У Оксамитовому залі знаходяться скульптури, дорогоцінні меблі, золоті консолі, зразки рідкісних тканин, виготовлених вручну італійськими майстрами.

Бальний зал складається з двох кімнат, де можна побачити аксесуари, що належали вельможам, і рідкісний музичний інструмент: подвійну арфу. Серце палацу – каплиця з унікальними артефактами. Вона оточена кімнатами-галереями, де зберігаються шедеври Рафаеля, Тіціана, Белліні, Карраччі, Парміджаніно. Кожне приміщення нагадує про спорідненість, дружбу пологів Доріа та Памфілі з сильними світу цього. Дзеркальна галерея — про Версал і зв'язки з французьким королівським двором, зал Альдобрандіні — з Ватиканом.